Зміст програми Трумена

Зміст програми Трумена:
– Скасування закону Тафта-Хартлі;
– Розширення системи соціального страхування, зокрема введення системи медичного страхування;
– Прийняття закону про цивільні права негритянського населення;
– Підвищення мінімальної зарплати;
– Допомога фермерам і т.д.
Однак реалізувати програму повністю адміністрації Трумена не вдалося. Республіканський конгрес заблокував ухвалення багатьох програм, ініційованих президентом. Разом з тим вдалося:
– Підвищити в два рази МРОТ,
– Збільшити число одержувачів соцдопомоги,
– Виділити гроші на будівництво дешевого житла.
Позиції демократів в цей час серйозно похитнулися. Серед них почалися бродіння, з’явилися ті, хто також не рахував необхідним продовжувати такий активний шлях соціал-реформізму. Одночасно країну захлеснула фобія «комуністичної загрози» на тлі погіршення радянсько-американських відносин. Почався пошук комуністичних змов, зрадників і внутрішніх ворогів. Нагнітанням антикомуністичної істерії скористалися республіканці, які звинуватили ліберальних демократів у потуранні антиамериканським силам і навіть у змові проти підвалин «американського суспільства». Сенатор республіканець Дж. Маккарті назвав політику демократів «повзучим соціалізмом».
На тлі загострення політичної боротьби всередині країни почалася війна в Кореї. Адміністрація Трумена сподівалася на швидкий успіх, що дозволило б заткнути роти всім їхнім опонентам, але очікування не виправдалися. Війна зажадала значно більших зусиль і коштів, ніж припускав уряд. У вересня 1950 воно було змушене призупинити реалізацію соціальних реформ.
Початок 50-х рр. відзначено бурхливим економічним зростанням. До 1952 загальний обсяг виробництва перевищив показники воєнного часу. За рівнем економічного розвитку США все далі відривалися від своїх основних конкурентів. Помітно зріс рівень життя американців, що спричинило за собою підвищення аполітичності і конформізму в суспільстві. На цьому тлі вперше за 20 років перемогу на президентських виборах 1952 здобув кандидат від республіканської партії генерал Дуайт Ейзенхауер.
В цілому післявоєнний період ознаменувався серйозними успіхами в розвиток соціально-економічної сфери країни, при цьому вдалося стабілізувати партійно-політичну системи країни. До 1954 фактично була завершена партійна пере-угруповання встановила якесь рівність між двома партіями. Вибори 1956 показали, що між партіями вже не існувало серйозних розбіжностей щодо основних питань і способів їхнього дозволу.
Таким чином, головний підсумок десяти післявоєнних років для США – стабільний розвиток і суспільна злагода.

Посилання на основну публікацію