Зміни в житті західноєвропейського суспільства

Духовенство, колишнє в Середні століття першим станом, втратило в Новий час колишнє єдність і вплив. Поступово здавали політичні та економічні позиції і феодали. З утворенням централізованих держав пішла в минуле система васалітету. Для багатьох феодалів служба королю стала чи не єдиним джерелом гідного існування. Змінювалося становище селян – у багатьох країнах Західної Європи вони вже до XV в. отримали особисту свободу. Селянські господарства втягувалися в товарно-грошові відносини. Деякі хлібороби викуповували свої наділи у феодалів, інші розорялися, поповнюючи ряди міських будинків. Втратила своє колишнє значення громада.

Накопичення багатств у містах, посилення економічних позицій купців, підприємців і ремісників справили вплив на зростання їх політичного впливу. При цьому колишня спільність інтересів городян йшла в минуле, а соціальне розмежування, що стало наслідком розвитку товарно-грошових відносин, призвело до виникнення гострих суперечностей між найбіднішими городянами (підмайстрами, членами другорядних цехів, найманими працівниками) і міською верхівкою (керівниками цехів, членами міських рад , багатими купцями-оптовиками, банкірами, власниками великих майстерень і мануфактур). Саме останні з часом склали новий впливовий суспільний прошарок – буржуазію (від фр. – Городяни). Поряд з буржуазією виник шар люмпенів (від нім. – Лахміття) – позбавлених будь-яких засобів до існування міських будинків, селян без землі, жертв воєн і природних катаклізмів.
Затвердження протестантизму в ряді країн Європи спричинило за собою серйозні зміни в економічному і духовному житті. Протестантська етика заохочувала невпинна праця, ділову активність, заповзятливість. Протестанти вважали отримані працею доходи благом і негативно ставилися до бідності й убогості, вважаючи їх проявом ліні, неробства, вад і відсутністю удачі. Нова ідеологія виховувала в людях постійну готовність до конкурентної боротьби і господарської самостійності, в якій перемагав той, хто вмів вести торговельні справи, укладати вигідні угоди і виробляти користуються попитом товари. На перший план виходили прагматизм, здоровий глузд, розрахунок, знання і досвід, при цьому принципи моралі обгрунтовувалися текстами Святого Письма. Рівність всіх перед законом, права і свободи людини протестанти вважали необхідними умовами для досягнення успіху.
Великі географічні відкриття дали європейцям можливість пізнати світ, який лежить за межами існували в Середні століття уявлень про Всесвіт. Реформація призвела до розколу релігійної єдності Західної Європи. Затвердження протестантської етики створило передумови для формування економічних і соціально-політичних основ нового, буржуазного суспільства. Наприкінці XV-XVI столітті Європа зробила перші кроки до індустріального суспільства.

Посилання на основну публікацію