Зміни в духовному житті Росії

На початку 1990-х рр. різко скоротилися державні витрати на розвиток культури. Закривалися клуби та творчі центри, виставкові зали, театри і кінотеатри, спортивні та туристичні бази; падали тиражі газет і журналів.

В умовах ринкової економіки найбільш динамічно розвивалися лише ті сфери культури, які користувалися комерційним успіхом за рахунок популярності у масової аудиторії. З’явилися численні приватні видавництва. Стрімко насичувався ринок книжкової продукції та періодики, насамперед виданнями розважального характеру. На екрани і в друк широким потоком ринула продукція зарубіжної масової культури, часом не кращого мистецького якості. Вестернізація (запозичення західних зразків) захлеснула молодіжну культуру. У ній виділилися субкультурні групи, орієнтовані на копіювання різних стилів поведінки та одягу, популярних в країнах Заходу, і на наслідування героям масової культури (готи, толкієністи, кельтомани та ін.).

Поступово становище у сфері культури стало змінюватися. Сформувався ринок масової продукції вітчизняного зразка. Широке ходіння отримали книги «легкого» жанру – детективи (А. Марініна, Д. Донцова, Б. Акунін і ін.), Любовні романи, бойовики, трилери, фентезі.

Зріс інтерес до вітчизняного культурного духовного спадщини, до релігійних і світським традиціям. Віруючим були повернуті сотні православних храмів і багато мечетей. Підвищилася увага до культури і традицій православ’я, ісламу, буддизму, іудаїзму та інших віросповідань. Розвивалася сфера релігійної освіти і виховання – від недільних шкіл до семінарій, духовних академій та університетів, а також видавнича справа.

Продовжуючи традиції російського меценатства, найбільші компанії і банки надавали матеріальну підтримку музичним і театральним колективам, видавничим, освітнім і реставраційним проектам.

Посилання на основну публікацію