Зміна програми реформ Росії

До середини 1990-х рр.. зачатки ринкових відносин були створені вже у всіх галузях економіки. Як і в часи НЕПу, особливо міцні позиції приватний капітал зайняв в сферах торгівлі та обслуговування. Головний урок перших років реформування Росії полягав у тому, що зникли невиправдані надії на чудодійний значення ринку. У «ринковому» державі, яким була проголошена Росія, не було повноцінної конкуренції, і багато підприємств намагалися вийти з кризи не шляхом пристосування до ринку, а уповаючи на пільгові кредити і державну підтримку. Приватизація не принесла очікуваних доходів, інфляція приборкували повільно, і внаслідок цього мало хто ризикував робити довгострокові інвестиції в промисловість. Економічний спад став неминучий.

Вже в 1993-1994 рр.. уряд В.С. Черномирдіна, лише почасти доповнене за рахунок членів «команди Гайдара», початок коригувати курс реформ. Насамперед був посилений державний контроль в економічній сфері та запропоновано заходи, спрямовані на зниження соціальної напруженості в державі. Але в цілому тактика уряду багато що зберегла від епохи «штурму і натиску» 1992-1993 рр.., І її основні напрямки були близькі курсом Є.Т. Гайдара.

Нова програма реформ, запропонована Б.Н. Єльциним на початку 1997 р., також представляла собою скоріше розвиток, другий етап початкової концепції соціально-економічних перетворень. Головна увага приділялася жорсткому режиму економії державних коштів, поліпшенню збору податків, зниження витрат шляхом проведення житлово-комунальної та пенсійної реформ. У цілому ж коректування урядової програми в 1994-1998 рр.. звелася в основному до деякого уповільнення в проведенні тих економічних експериментів, які мали негативні соціальні наслідки, і до більшої обачності й обережності при виборі економічних цілей і методів їх реалізації.

Посилання на основну публікацію