Зміцнення центральної влади

До цього часу навколо молодого царя склався гурток талановитих людей. Він отримав пізніше назву Вибрана рада – рада наближених. Її очолили неродовитого дворянин А. Ф. Адашев і священик Сильвестр. Обрану раду підтримував глава церкви митрополит Макарій.

Цар і Вибрана рада здійснили цілу серію реформ. Задумані перетворення повинні були сприяти остаточному збиранню і об’єднанню всіх руських земель навколо сильної центральної влади, т. Е. Формування централізованої держави. Розробники реформ розуміли, що це дуже складне завдання. Вирішити її можна лише за підтримки широких верств населення.

Земський собор при Івані IV. Художник С. В. Іванов

У 1549 році цар повелів зібрати в Москві представників боярства, духовенства і служивих людей для обговорення запропонованих перетворень. Це був перший в історії Росії Земський собор – збори представників всіх руських земель. У своєму виступі цар звинуватив бояр у зловживаннях, які вони творили під час його змалку, і пообіцяв надалі охороняти населення від свавілля бояр і місцевих властей. Критика боярських зловживань стала для реформаторів обгрунтуванням необхідності великих змін в країні.

Як називалися землі, якими володіли служиві люди?

У наступні роки на Земські собори запрошувалися представники майже від всіх верств населення. Вони збиралися для вирішення найбільш важливих державних питань. Правда, прямих виборів на собор не відбувалося, його учасники призначалися владою.

У 1550 році був прийнятий новий Судебник. У ньому було збільшено розмір похилого при переході селян від одного поміщика до іншого в Юріїв день, посилювалися покарання «лихим людям», вводилися покарання за хабарі, обмежувалися права намісників. Судебник наділяв Боярську думу правом вищого законодавчого органу за царя, оскільки всі закони повинні були проходити порядок боярського вироку (затвердження).

У роки правління вибраних раді закінчилося формування центральних органів управління – наказів. Кожен наказ відав певними державними справами. Посольський наказ керував зовнішньою політикою, його главою був видатний дипломат дяк І. М. ВисКоватий. Чолобитною наказ направляв і контролював інші установи і був особистою канцелярією царя. Розрядний наказ відав військовою справою, призначенням воєвод, збором дворянського ополчення, Помісний наказ – землеволодінням, Розбійний – переслідуванням «лихих людей». Надалі з’являлися нові накази.

Посилання на основну публікацію