Житло на Русі

Характерною рисою побуту жителів Давньоруської держави стало виникнення істотної різниці між способом життя верхівки суспільства і основної маси населення.

Княжий палац у місті Чернігові, відновлений за даними розкопок
Житла князів і бояр – хороми – складалися, як правило, з декількох з’єднаних між собою переходами будов. У центрі знаходився терем – найвище дерев’яне будівництво-вежа, де розміщувалося опалювальне приміщення – хата, а також холодні світлиці-повалуши, літні спальні-кліті. Поруч з теремом знаходилися літні неопалювані приміщення. Їх з’єднували з хатою холодні переходи – сіни. У багатих хоромах була ще й гридниця – велика парадна світлиця, де господар бенкетував зі своєю дружиною.

Недалеко від хором знаходилися житла панських управителів, поварня, стайня, кузня. Тут же розташовувалися комори, зернові ями, комори, льодовики, погреби, медуші. У них зберігалися зерно, м’ясо, мед, вино, овочі та інші продукти. У невеликому віддаленні перебувала баня. Всі споруди об’єднувалися єдиним двором. Двори були оточені кам’яними або дерев’яними огорожами з могутніми воротами.

Заможні городяни жили в зрубах, нерідко двоповерхових.

Нижній поверх був господарським, верхній – житловим. Будівлі складалися з декількох кімнат. У кімнатах (покоях) стояли дерев’яні ліжка, лави, столи, ларі для цінної одягу. По стінах розвішували полиці для посуду. Багаті покої часто прикрашалися східними килимами, дорогими грецькими тканинами. На підлозі і лавах були розкидані ведмежі або рисячі шкури. Житлові покої в багатьох хоромах і будинках висвітлювалися свічками.

Напівземлянка. Зовнішній і внутрішній вигляд

Ремісничий люд мешкав на міських околицях в слободах, що складаються з рубаних дерев’яних хат або глинобитних будиночків.

Селяни жили в невеликих будинках. На півдні, в лісостеповій зоні, це були напівземлянки (т. Е. Житла, стать яких був нижче рівня грунту) із земляними статями, з покритою зверху шаром землі дахом, кінці якої часом опускалися до самого низу. На півночі це були зрубні, наземні споруди з дерев’яними підлогами. Печі, глинобитні або кам’яні, раніше топилися по-чорному. Вікна були маленькими. Вони обтягувалися коров’ячими бульбашками або промазати маслом полотниною.

Житла висвітлювалися скіпами – тонкими трісками сухого дерева.

Посилання на основну публікацію