Західні слов’яни

Слов’яни були одним з найчисленніших народів середньовічної Європи. Вони населяли Східну, Центральну і Південно-Східну Європу. Західні слов’яни, які жили в Центральній Європі, підтримували тісні зв’язки із західноєвропейськими народами. Вони торгували, переймали один у одного досягнення культури, нерідко – воювали.

Багато західні слов’яни прийняли християнство від посланників римського папи і стали католиками, проте чимало племен зберігали давні язичницькі вірування.
Згадайте, хто такі слов’яни, де вони жили.
Одне з перших держав західних слов’ян – Велика Моравія – утворилося в першій половині IX століття. З моменту свого народження йому довелося битися з грізним сусідом – імперією Карла Великого. Після її розпаду головним противником моравських князів стали правителі Східно-Франкського королівства (незабаром воно стало називатися Німецьким). Німецькі королі прагнули підкорити собі Велику Моравію. Проте зробити це тільки лише військовою силою не вдавалося. Важливу роль у розширенні свого впливу серед західних слов’ян німці відводили церкви. З Німеччини прибували священики, щоб хрестити місцевих жителів. Князь Великої Моравії був стурбований посиленням німецького впливу. Бажаючи знайти союзників у боротьбі з Німеччиною, він звернувся до Візантії. Князь попросив візантійського імператора прислати йому священиків з Константинополя. Імператор погодився і відправив до Моравії Кирила і Мефодія. Вони стали проповідувати християнське вчення слов’янською мовою, на ньому ж велося і богослужіння в церквах. Це викликало обурення німецьких священиків і римського папи, які зуміли добитися укладення Мефодія в темницю. Після смерті слов’янських просвітителів їхні учні були вигнані моравским князем з країни, а слов’янське богослужіння заборонено. Велика Моравія проіснувала до початку X століття, а потім розпалася під ударами німців та угорців.

Посилання на основну публікацію