Завершення корінного перелому у війні

Влітку 1943 р нацистське керівництво зробило останню спробу переламати хід війни на свою користь. У ході зустрічних боїв навесні 1943 р німецьким військам вдалося знову захопити Харків і Бєлгород, але в районі Курська в оборону вермахту глибоко вклинилися радянські війська. Тут утворилася так звана Курська дуга, зайнята Червоною Армією і грала роль плацдарму для подальшого наступу. Німецьке командування вирішило ударами з флангів оточити зосереджені на Курській дузі радянські війська. План операції отримав назву «Цитадель». Для її проведення було стягнуто до 900 тис. Німецьких солдатів і офіцерів, близько 10 тис. Гармат і мінометів, 2,7 тис. Танків і штурмових гармат, понад 2 тис. Літаків. Великі надії покладалися гітлерівцями на масове застосування нової техніки: танків «Тигр» і «Пантера», самохідної артилерійської установки «Елефант» (відомої під назвою «Фердинанд»), літаків ФВ-190 і Хеншель-129.

Радянське командування своєчасно розгадало задум супротивника. Займали курський виступ війська Центрального і Воронезького фронтів повинні були вимотати і знесилити наступаючі угруповання вермахту, знищивши його бронетанкові сили, а потім перейти в наступ. Була створена багатошарова, глибоко ешелонована протитанкова оборона. Якщо все відриті на Курській дузі траншеї витягнути в одну лінію, її довжина перевищила б відстань від Лондона до Нью- Йорка. Позаду бойових порядків Воронезького і Центрального фронтів був розгорнутий Степовий фронт – резерв Ставки для майбутнього наступу.

Курська битва почалася з переходом вермахту в наступ 5 липня 1943 За тиждень запеклих боїв противнику вдалося на окремих ділянках прорвати оборону радянських військ. Для запобігання катастрофи в бій вступили сили резервного Степового фронту. 12 липня радянські війська завдали зустрічний контрудар. У районі села Прохорівка відбулося найбільше танкова битва Другої світової війни: на полі бою одночасно перебували понад 1200 танків і самохідних гармат. Боротьба була запеклою, втрати з обох сторін – колосальними. Але в підсумку наступ німців потерпіло крах. 15 липня почав контрнаступ Центральний фронт, а 18 липня в бій були введені і сили Воронезького фронту. 5 серпня 1943 радянські війська звільнили Орел і Бєлгород, а 23 серпня 1943 був остаточно звільнений Харків. На честь цих перемог в Москві вперше були дані артилерійські салюти.

Радянські війська, переслідуючи противника, в кінці серпня – вересні 1943 р вийшли до Дніпра. Тут гітлерівці планували зміцнитися надовго, створивши так званий «Східний вал», який вони вважали неприступним. Але ці укріплення були прорвані Червоною Армією з ходу. 6 листопада 1943 радянські частини увійшли до Києва. Битва за Дніпро тривала до кінця грудня 1943 і стала однією з найбільш кровопролитних за роки війни. З обох сторін у ній брало участь до 4 млн осіб.

На центральній ділянці радянсько-німецького фронту в ході запеклих боїв був звільнений Смоленськ, Брянськ і частину території Білорусії.

У ході літньо-осінньої кампанії 1943 Червона Армія завершила корінний перелом у ході бойових дій Другої світової війни. Підсумком непоправних втрат став остаточний перехід німецьких збройних сил до стратегічної оборони.

Посилання на основну публікацію