Зародження демократії в Афінах

Територія Афінського поліса охоплювала область Аттику. У VII ст. до н. е. знати захопила всі найкращі землі в Аттиці. Прості хлібороби обробляли малородючі ділянки по схилах гір. Часто вони не могли прогодувати себе, брали у знатних у борг зерно або срібло. Неоплатних боржників знати перетворювала в рабів. Хто з бідняків міг, пішов у місто і ставав ремісником. Демос вимагав скасувати рабство за борги; відібрати у знатних частину земель і роздати незаможним; допустити демос до управління державою. Загострення конфлікту між знаттю і демосом призвело до смути. Держава опинилася на краю загибелі. Тоді найбільш розсудливі вмовили інших почати мирні переговори. Так в історії був зроблений перший крок до народного правління – по-грецьки, демократії, – нової форми політичного управління, про яку ви дізнаєтеся на нашому сьогоднішньому занятті.

 

Передісторія

 

У давнину в Греції влада належала аристократам – знатним та багатим людям. З часом стали з’являтися незнатні люди, за багатством соперничавшие з аристократами. Це були торговці, ремісники з демосу (народу). Найвпливовіші і відважні представники демосу вступали в конфлікти й криваві сутички з аристократами, так як хотіли отримати їх владу.

 

З-за постійних зіткнень демосу і аристократії життя була неспокійною. Греки хотіли забезпечити собі мирне існування, тому намагалися знайти посередника, якому будуть довіряти обидві сторони.

 

Події

 

VII ст до н. е .. – початок взаємного невдоволення демосу і аристократії.

 

594 р. до н. е. – Солон став першим архонтом Афін.

 

Першого архонта (головного правителя поліса) у Стародавній Греції обирали щороку. Солон був із знатного роду, але предки його збідніли, тому йому доводилося займатися морською торгівлею. Він володів високим авторитетом і серед старшини, і серед демосу.

 Солон провів багато важливих реформ:

  •  скасував закони Драконта,
  • скасував усі борги,
  • скасував боргове рабство: греки більше не могли стати рабами, рабами могли бути тільки чужоземці,
  • давав громадянство приїжджим ремісникам і торгівцям,
  • ввів поділ громадян на категорії не за знатність роду, а за багатством: тобто тепер не обов’язково було бути знатним, щоб потрапити у вищу категорію громадян брати участь в управлінні полісом,
  • увів народний суд,
  • ввів вибори архонта на народних зборах – тепер головного чиновника обирав народ.

Аристократи зовсім не хотіли ділитися своєю владою з народом. І демос теж був незадоволений, так як хотів відібрати всі багатства і землю у знатних. В результаті реформами Солона залишилися незадоволеними майже всі громадяни Афін. Солон на багато років виїхав з міста мандрувати.

 

560 р. до н. е. владу захопив Пісістрат, що став тираном Афін. Тиран – володар, силою примушує всіх виконувати свою волю.

 

Учасники

  •  Солон – афінський архонт, заклав основи демократії.
  •  Пісістрат – афінський тиран, який прийшов до влади після Солона.
  •  Драконт – афінський архонт, першим видав письмові закони. Багато з них були дуже жорстокими.

 Висновок

Завдяки реформ Солона в Стародавній Греції зроблені перші кроки до демократії. Демократія з грецької перекладається як «влада народу». Влада, яка раніше належала тільки аристократам, ще не стала належати всьому народу Афін. Але суспільний статус і

Паралелі

 При Солоне простих населення Афін отримало доступ до влади. Схожі зміни, коли бідні змушують багатих ділитися з ними владою, відбувалися не тільки в Афінах і не тільки в Греції. Наприклад, в Італії, в Римі, близько двохсот років йшла боротьба багатих і знатних (патриціїв) і бідних і незнатних (плебеїв). Римські аристократи не змогли зберегти своє виняткове право на владу, так як багато в чому завдяки плебеям вдавалося здобувати перемоги у завойовницьких війнах, які вів Рим. Тому в кінці кінців плебеї стали повноправними громадянами, змогли брати участь в управлінні державою. Римляни називали свій державний лад не демократією, а республікою (що означає «суспільна справа»).

 Конспект

 

В 594 році до н. е. знати і демос спільно обрали архонтом Солона (рис. 2). Його наділили великою владою з тим, щоб він поклав кінець кривавим розбратів і врятував вітчизну. Солона поважали всі мешканці Аттики. Походив він зі знатного роду, потреби не знав, але і багатим не був. З молодих років Солон вів морську торгівлю, яка в Греції вважалася почесним заняттям. Про нового правителя говорили чимало хорошого: був він виключно чесний, обдарований розумом, писав вірші. 

 

 

Солон приступив до управління Афінами і встановив нові закони. Вони були записані на дерев’яних дошках у зріст людини і виставлено для загального ознайомлення на міській площі. Основне в законах Солона: прощення боргів. Люди, що мали на собі борг, звільнялися від його сплати; закладені землеробами ділянки знову стали їх власністю. Було введено заборону обертати в рабство за борги: всі раби-боржники були звільнені, а проданих за море було розшукати й викупити за рахунок державної скарбниці. Солон скасував найжорстокіші з законів Драконта і заснував виборний суд. Судді повинні були щорічно вибиратися за жеребом з числа всіх громадян, незалежно від знатності і багатства. В Афінах склався такий порядок. Щорічно складали список суддів, у нього за жеребом потрапляли афіняни не молодше 30 років, не помічені в поганих вчинках.

 

При Солоне для вирішення державних справ стали регулярно скликати Народні збори, в якому брали участь всі афінські громадяни (рис. 3). Закони Солона в Афінах створили основи демократії.

 

Доля Солона була типова для багатьох реформаторів. Його законами виявилися незадоволені всі: знатні, яких він позбавив дармових робочих рук і даного ними в борг майна; бідняки, оскільки він не зробив переділу землі, на який вони сподівалися. Відчуваючи неприязнь афінян, Солон виїхав за кордон начебто по торгових справах. Багато років він мандрував, після чого повернувся на батьківщину, де прожив до глибокої старості.

Посилання на основну публікацію