Закінчення першої російської революції

Уряд приступив до реформ в умовах тривала революції. У силу цього влада проводила жорсткий внутрішньополітичний курс. У країні засідали військово-польові суди, на їхню вироками було страчено понад 1100 революціонерів. У той же час в ході подій 1905-1907 рр. від рук терористів загинуло близько 20 тис. чоловік.
На основі «роз’яснень» Сенату від проходила в початку 1907 р виборчої кампанії у II Державну думу була відсторонена частина робітників і селян. Вибори продемонстрували ослаблення позицій політичного центру (кадети втратили понад півсотні місць) і, відповідно, посилення крайніх політичних сил – соціал-демократів і правих.

Обговорення аграрної проблеми в Думі показало непопулярність урядової політики. На тлі депутатських програм, більшість яких в тій чи іншій формі містило ідею обмеження або ліквідації поміщицького землеволодіння, кроки кабінету П. А. Столипіна були лише приводом до нового витка конфронтації між Думою і урядом. Її логічним завершенням став послідував 3 червня 1907 розпуск царем Думи. Як привід для цього кроку влада висунула звинувачення проти групи соціал-демократичних депутатів у підготовці державного перевороту.
Події 3 червня були охарактеризовані багатьма політиками, а потім і істориками як державний переворот, оскільки одночасно з розпуском Думи імператор змінив ряд положень виборчого закону. Тим самим він порушив важливе положення «Основних державних законів», що забороняло вносити зміни в закон про вибори без згоди самої Думи. Однак політична система «думської монархії» збереглася. Закінчився період першої російської революції, встановився політичний режим, який історики називають «третьеиюньского».

Посилання на основну публікацію