Загострення суспільних суперечностей

Швидко розвивався в Англії буржуазний уклад вів до зростання суперечностей між прихильниками змін і тими, хто стояв за збереження колишніх порядків. Опорою останніх було аристократичне старе дворянство. Воно прагнуло зберегти свої привілеї і доходи, не допустити піднесення швидко багатіли представників буржуазії. Старе дворянство і англіканська церква бачили запорука збереження колишніх порядків у королівській династії Стюартів, яка правила з 1603 р
А хто ж виступав проти цих порядків? В основному це були представники дрібного і середнього дворянства, які намагались перебудувати своє господарство на капіталістичний лад. Їх, як ви пам’ятаєте, називали новим дворянством, або джентрі. Скуповуючи або захоплюючи землі, збільшуючи свої доходи за рахунок збуту вовни, хліба, м’ясо-молочних продуктів, пива і т. П., Джентри, по суті справи, перетворювалися на буржуазію.
Більшості селянства і міських низів непросто було зрозуміти, що ж у підсумку принесуть їм ці зміни в країні – покращення життя або погіршення її. Але багатьох простолюдинів приваблювала пуританська релігія, вже до кінця XVI ст. утвердилась в буржуазному середовищі.

Пуританізм був злегка видозміненою формою кальвінізму. Пуритани виступали за «очищення» англіканської церкви від надмірно пишних обрядів, боролися з ідолопоклонством – поклонінням іконам і поширеним у католиків і англікан статуям Христа, Мадонни і святих. Вони також наполягали на скасуванні підпорядкування церкви королю і передачі управління нею виборним колегіям. Подібно більшості інших протестантів, пуритани закликали своїх одновірців до працьовитості і крайньої ощадливості.
Зовнішній вигляд пуритан різко відрізнявся від дорогих нарядів придворної аристократії: строгий чорний костюм або плаття, акуратний білий комірець з простого полотна, стрижені «під горщик» волосся. Саме через таку стрижки пуритан невдовзі прозвали круглоголовими. Театр, веселі танці та музику, інші розваги пуритани вважали гріховними.
Вже до початку XVII в. пуритани розмежували на два табори. Перших називали пресвитерианами: вони виступали за заміну єпископів виборними старійшинами (пресвітерами), за прикладом Голландії та Шотландії. Опорою пресвітеріан була верхівка купецтва і джентрі. Інше крило пуританства представляли індепенденти (т. Е. Незалежні), які прагнули до повного самоврядуванню церковних громад. Їхнє вчення приваблювало діяльних, енергійних людей. До лав индепендентов вливалися простолюдини міста і села, середня і дрібна буржуазія, менш заможна частина джентрі. Индепендентской табір ставав все більш масовим.

Посилання на основну публікацію