Юрій Долгорукий (1125-1157)

Північно-Східна Русь (Ростово-Суздальська земля) потрапила з волі Ярослава Мудрого в руки Всеволода. Потім цим краєм володіли його нащадки – Володимир Мономах, а потім його молодший син Юрій Долгорукий, який і став засновником місцевої князівської династії. Своє прізвисько Юрій Володимирович отримав за прагнення «протягувати руки» з далекої північно-східній околиці в самі різні кінці Руської землі. Активно беручи участь у князівські усобиці, він перетворив Ростово-Суздальську землю в обширне незалежне князівство. Юрій Долгорукий заснував в краї нові міста – Дмитров, Звенигород. З ім’ям цього князя пов’язано перша літописна згадка про Москву. У 1147 році він бенкетував тут зі своїм союзником – новгород-сіверського князя. У 1156 році він наказав закласти в Москві «град» – фортеця.

У яких родинних стосунках складалися Юрій Долгорукий і Ярослав Мудрий?

Заповітною метою Юрія був київський престол. Він двічі захоплював Київ. З 1155 Долгорукий не покидав давньоруську столицю, залишаючись в той же час і ростово-суздальським князем. Але відносини з киянами у Юрія не склалися. Жителі Києва не могли пробачити князю того, що він силою захопив київський престол і роздав всі великі посади вихідцям з Суздаля. Суздальці ж, відчуваючи тимчасовість і хиткість свого становища, дбали не про місто, а про власному гаманці. У 1157 року київський князь, що відрізнявся богатирським статурою і відмінним здоров’ям, після одного з бенкетів раптово захворів і через п’ять днів помер. Швидше за все, князя отруїли. У всякому разі, відразу після смерті Юрія кияни розграбували княжий двір, повбивали багатьох суздальців.

Посилання на основну публікацію