Японія

Японія розташована на схід від Китаю на безлічі островів (з них 4 великих). Клімат там сприятливий для землеробства, але заняття їм вимагає чималої праці: острова в основному гористі, земель, зручних для обробки, мало. Японія відрізняється унікальними за красою ландшафтами; можливо, тому японці тонко відчувають красу природи, що проявилося в їх поезії та живопису, в мистецтві складати букети квітів (ікебана) і розводити сади.

Близькість Китаю сприяла його величезному впливу на Японію, а її острівне положення захищало від кочівників. Море годувало японців, але воно ж і таїло небезпеку: величезні океанські хвилі (цунамі) не раз руйнували прибережні міста і села. Нерідко траплялися й інші стихійні лиха – землетруси, виверження вулканів. Століттями японці вчилися протистояти стихії, виробляючи в собі такі якості, як працьовитість і дисциплінованість.

Предки японців переселилися на острови з материка, витіснивши місцеві племена. Вони запозичили у китайців чай і рис, досягнення науки, медицини та військової справи, ієрогліфічну писемність і багато іншого. З Китаю був сприйнятий і буддизм, який мирно уживався з традиційними японськими віруваннями.

Згадайте, де і коли виник буддизм.
У IV столітті н. е. в Японії склався союз племен, що став основою держави. Очолював цей союз знатний рід походив, як вважалося, від божества Сонця. Його представники взяли титул імператора і в VII столітті поширили свій вплив майже на всю Японію. Імператори вважалися богами, але їх влада носила церемоніальний характер, а на ділі країною керували найбільш впливові князі. Їм служили численні професійні воїни – самураї, які одержували землю за свою службу. Багато в чому вони нагадували європейських лицарів. Самураї вірно служили пану, доводячи своє військове майстерність до досконалості, і цінували честь вище за життя.

В кінці XIII століття Японію спробували захопити монголи, але в одному випадку їм завадила буря, а в іншому – рішучість самураїв боротися до кінця.

Посилання на основну публікацію