Який тип корабля був найпоширенішим у античних моряків?

Торгові та військові судна греків і римлян поряд з вітрилами обов’язково мали весла. Вітрила і весла у відкритому морі могли використовуватися одночасно, але в бій кораблі йшли тільки на веслах.
Чим більше було веслярів, тим швидше рухався корабель. Спочатку веслярі розташовувалися в два ряди – по одному з кожного борту. Потім фінікійці винайшли корабель-Дуеро, на якому веслярі з кожного борту розміщувалися вже на двох рівнях. Так вдалося подвоїти число веслярів, не збільшуючи розміри корабля.
У VI столітті до н. е. греки створили трієру – корабель з триярусним розташуванням веслярів по кожному борту. Трієра була найбільш досконалим військовим судном в Середземному морі і використовувалася аж до середини I тисячоліття н. е.
Трієра – вельми швидкісне і дуже маневрене судно. Екіпаж її доходив до 200 осіб, з них приблизно 170 – це веслярі, 12-18 чоловік – воїни-десантники і решта – командний склад і кермові. При розкопках в Піреї, який був морським портом Афін, виявлені залишки трієри довжиною 41 метр і шириною 6 метрів. На спокійній воді вона могла розвивати швидкість до 16 кілометрів на годину.
Однак у трієри були і свої недоліки. У штормову погоду виходити на ній у відкрите море було небезпечно. Корабель зазвичай дрейфував поблизу узбережжя, так як на судні було відсутнє місце для кухні (моряки називають кухню камбузом). До того ж на цьому кораблі не було спального приміщення, тому на ніч трієра причалює до берега, щоб екіпаж мав можливість відпочити і підкріпитися. Незважаючи на це, стародавні греки і римляни здійснювали дуже далекі морські подорожі, використовуючи, правда, кораблі іншої конструкції.

Посилання на основну публікацію