Як у Стародавньому Римі боролися з обжерливістю?

Хоча перші століття історії Риму його жителі вели скромну й невибагливу життя, але вже тоді вони намагалися за допомогою законів обмежити схильність деяких співгромадян до марнотратства і надмірних витрат на харчування. Вже в 161 році до н. е. римський сенат виніс постанову, що зобов’язує людей, які в дні квітневої свята великої матері богів Кібели збиралися йти один до одного в гості, дати обіцянку не витрачати на їжу більше тієї суми, що була визначена законом.
Проте з часом ця постанова була забуто. І так як римляни, які любили добре поїсти, як і раніше йшли на все, лише б задовольнити свої гурманські запити, то знадобилося знову обмежити можливі витрати на їжу і питво. Це повинно було запобігти розоренню багатьох сімей, так як відомо, що інші молоді люди з обжерливості були готові втратити не тільки свій стан, але навіть свободу і честь.
Однак римляни, вже звиклі до пишним і рясним застіллям, навчилися обходити ці закони проти розкоші. Так, наприклад, за законом середини II століття до н. е. римлянам заборонялося подавати на бенкети страви з птиці, за винятком курей, та й то тільки тих, яких не відгодовували спеціально. Але ласуни знайшли спосіб, як обійти і цей закон. Оскільки в ньому мова йшла тільки про курей, то господарі стали відгодовувати птахів, даючи їм молоко та інші рідкі корми. Завдяки цьому півняче м’ясо ставало настільки ж м’яким і ніжним, як і куряче. Зовні закон таким чином не була порушена.
Звичайно ж, все це стосувалося багатіїв-товстосумів, старалися ні в чому собі не відмовляти. Нам би їхні турботи!

Посилання на основну публікацію