Усі три дні, які Кримхильда провела у замку Трайзенмауер, мчали туди васали короля гунів. Етцель, дізнавшись від наближених, що вона вже прибула в його країну, негайно виїхав зі свитою їй назустріч. Уперед король послав дві дюжини васальних князів і государів. Всі вони поспішали, скоріше хотіли побачити наступницю королеви Хельхі. За ними і сам Етцель з дружиною завітав у Тульн – австрійське місто, де була намічена зустріч з Кримхильдой. Побачивши стільки відважних воїнів, вдова забула свою печаль.
Рюдегер повідомив їй про приїзд гуннского государя і порадив поцілувати його шляхетних слуг. Етцель поспішав назустріч дорогих гостей. Бургундка привітно поцілувала короля і дванадцять його вельмож, інших бійців вона вшанувала поклоном. Обличчя її запалилося чарівним рум’янцем, з-під пов’язки вибилися пасма золотистих волосся, і всяк знайшов, що вона навіть миліше Хельхі. Поки Етцель стояв з Кримхильдой в колі вельмож, лицарі встигли затіяти потішний бій. Там разом билися язичники і християни, задзвеніло зброю, летіла пил, витязі прагнули показати свою завзятість перед новою государинею. Тут король подав богатирям знак перервати турнір. Він пішов з нареченою в чудовий намет, де для неї був приготований красивий трон, накритий дорогим килимом. Свита Крімхільди знайшла відпочинок в численних наметах, розставлених навколо намету. Пішли відпочивати і люди Етцеля.
Всю ніч богатирі спокійно спали, а на ранок знову почали ратну змагання на честь свого государя. Потім всі відправилися з Тульні до Відня. У місті вже підготувалися до прийому дорогих гостей. Знатні дами вийшли зустрічати пані. Пишне весілля вирішив влаштувати владика гунів. Було скликано стільки гостей, що Рюдегер довелося розміщувати їх не тільки у Відні, а й в околицях міста. Кримхильда постійно була оточена натовпом знатних лицарів. Рюдегер Бехларенскій і Дітріх Бернський, який приїхав разом з Етцелем, не розлучалися з нею. Всі гуннские вельможі старалися, щоб кожен гість на цьому весіллі був задоволений.
На трійцю король повінчався з Кримхильдой. Їй і не снилося раніше таке могутність. Навіть відважний Зігфрід не зміг би тримати стільки слуг і дружинників, скільки їх було у владики гунів. Королева роздала гостям стільки добра, що витязі дивувалися її багатства. Сімнадцять доби йшов у Відні гучне свято. Світло ще не бачив бенкету пишніше. Государ дарував приїжджим стільки казни і сукні, був так щедрий на частування, що ніхто не міг пригадати багатшого торжества. І все ж не раз пригадався Крімхільде Зігфрід, насилу стримувала вона сльози, але не могла не радіти нечуваного шані, який був наданий їй гунами. Вельможі етцеля теж були щедрі на подарунки.
Loading...
