Як древнім римлянам вдалося втихомирити піратів?

До останніх століть до нашої ери піратство набуло, якщо можна так сказати, «інтернаціональний» характер. Їм займалися багато народів – фінікійці, карфагеняни, греки, етруски, римляни, єгиптяни, причому в своїх зграйках вони не звертали уваги ні на колір шкіри, ні на походження, ні на те, якою мовою говорить той, хто поруч. Їх об’єднувало одне – жага наживи. До I століття до н. е. пірати почували себе абсолютними господарями Середземного моря: їх флот перевищував одну тисячу кораблів, перевершуючи і за кількістю, і за морехідним якостям флот республіканського Риму.
Морські розбійники тримали в своїх руках до 400 прибережних міст. Нахабство піратів дійшла до того, що вони викрадали вищих посадових осіб Рима, а заодно – їх слуг і охорону, синів і дочок багатьох римлян з метою викупу або поневолення. Римляни шукали вихід з ситуації, що склалася. Нарешті рішення було прийнято. У 67 році до н. е. римському полководцеві Помпею були дані всі повноваження для боротьби з піратами. У його розпорядження були дані 20 легіонів по 6 тисяч вояків у кожному, 5000 вершників, близько 300 бойових кораблів. На отримані гроші він спорядив ще 200 бойових кораблів.
Однак потрібен був план операції, і Помпей знайшов найкращий варіант. Розуміючи, що звичайним шляхом з піратами не впоратися, він вирішив розгромити їх по частинах, але водночас. З цією метою він розділив Середземне і Чорне моря на 13 секторів і в кожен з них направив флот, чисельність якого залежала від складності завдання. Потай розставивши флоти по місцях, в обумовлений день і годину римляни почали одночасний наступ на головні піратські бази. Сам Помпей з 60 кораблями весь час опинявся там, де потрібно було підкріплення. Вся операція зі знищення піратів і їх баз зайняла три місяці. 1300 піратських кораблів було потоплено, 400 – захоплено, 10 тисяч піратів загинуло, 20 тисяч захоплено в полон. Після такого нищівної поразки піратство вже не могло відродитися в колишніх масштабах.

Посилання на основну публікацію