Хто придумав таблицю множення?

Незважаючи на те, що таблицю множення прийнято називати таблицею Піфагора, автором її був зовсім не давньогрецький математик. Принаймні, цьому немає жодних підтверджень. Тоді як факти, що підтверджують зворотне – є.

 

Археологи не раз знаходили дерев’яні дощечки з фрагментами записів, що підтверджують, що підрахунок за допомогою таблиці вели вже в древній Японії та Китаї. На розкопках на місці японського міста Нара знайшли табличку, відноситься до VIII століття.

 

До цього в околицях Кіото, там, де колись знаходилася ще одна японська столиця, Хэйнан, були виявлені більш пізні таблиці, датовані X-XI століттями. Але найцікавіше те, що знайдена в Нара табличка списана ієрогліфами, за стилем схожими на давньокитайський лист VII-X століття, періоду правління династії Тан.

 

Китай? Японія? Месопотамія?

 

Всі ці збіги дали вченим підстави припустити: в Японії таблиця множення потрапила, швидше за все, з Китаю. В епоху, про яку йде мова, культурні зв’язки та торговельні відносини між двома імперіями були дуже міцними. А значимість Китаю була надзвичайно велика, враховуючи Великий Шовковий шлях, що об’єднує Європу і Азію.

 

Щорічно безліч японців приїжджало в Китай для вивчення різних наук і досягнень. Але ось як таблиця опинилася в Китаї? Вчені кажуть, що саме в Піднебесній і могли придумати знамениту таблицю. Підтверджує цю версію знахідка, вік якої становить не менше трьох тисяч років, і ця знахідка – не що інше, як черговий фрагмент таблиці, знайдений кілька років тому в одній з південних провінцій. Можна припустити, що придумана в Китаї таблиця множення разом з торговими караванами проникла в Індію, звідки поширилася по Азії і Європі.

 

Разом з тим, при розкопках стародавніх міст Месопотамії були знайдені глиняні таблички з клинописом, на яких теж зображена таблиця чисел. І вік цих знахідок – не менше п’яти тисячоліть. Так що має право на життя і ще одна версія – таблиця множення була винайдена саме там. Або ж її придумали паралельно в різних кінцях планети, адже з необхідністю вести підрахунки великих чисел люди зустрічалися повсюдно.

 

Чому Піфагор?

 

В європейській культурі винахід таблиці множення приписують Піфагору. «Таблицею Піфагора» система числення називається не тільки російською, але й на італійській, французькій та інших мовах.

 

Піфагор не залишив після себе жодного письмового трактату, і всі відомості про нього ми зараз можемо почерпнути з життєписів, зроблені не раніше, ніж через два століття після його смерті у 490 році до нашої ери.

 

Твердження, що авторство належить цьому давньогрецькому вченому, з’явилося завдяки послідовникові вчення Піфагора – неопифагорейцу Никомаху, що жив на рубежі I і II століть нашої ери. За словами Нікомаха, записав таблицю в іонійському нумерації, таблиця сходить до «самому Піфагору».

 

Це цікаво

 

  • – Таблицю з 98 стовпців в римських числах – перемножування від 2 до 50 – створив у 493 році Вікторій Аквітанський.
  • – В 1820-му році у книзі «Філософія арифметики» Джон Леслі опублікував таблицю множення до 99, яка давала можливість перемножувати цифри парами. Він же рекомендував учням вивчати напам’ять таблицю множення до 25.
  • – Таблиця множення була вперше введена в шкільну програму в середньовічній Англії. Це була таблиця чисел не до 9, а до 12, і в такому вигляді англійські школярі вивчають таблицю і сьогодні.
  • – Таблиця множення в Індії включає в себе до числа 20-ти.
Посилання на основну публікацію