«Все для фронту, все для перемоги!»

Другій половині 1941 р виявилася найважчою для економіки країни. Була втрачена найбільш індустріально розвинена частина території СРСР. На схід терміново вивозилися сировину, промислове обладнання, худобу. Наприкінці 1941 р туди евакуювалося більше 2500 підприємств і близько 12 млн чоловік.

З липня по листопад 1941 в містах і селищах вводилася карткова система розподілу продуктів. У глибокому тилу налагоджувався прийом прибували підприємств, створювалися госпіталі, навчальні заклади, склади. Це був найбільш складний період в організації тилу воюючої країни.

У 1942 р евакуйовані на схід підприємства почали працювати на повну потужність. Був здійснений стрибок у виготовленні оборонної продукції. У 1942 р СРСР вже випускав бойової техніки більше, ніж Німеччина. Її виробництво збільшилося в 2,5 рази. Гасло «Все для фронту, все для перемоги!» Радянські люди зрозуміли як необхідність максимальної інтенсифікації праці і найжорстокішої трудової дисципліни. Робочий день подовжився, в практику увійшли понаднормові роботи. Особи, зайняті на військових підприємствах, вважалися мобілізованими на трудовий фронт. На трудову вахту встали жінки, підлітки й старі, що замінили що пішли на фронт чоловіків.

Інтенсивно працювали конструкторські бюро, де створювалися нові зразки військової техніки: літак-штурмовик Іл-2 (конструктор CB Ільюшин), пікіруючий бомбардувальник Пе-2 (конструктор В.М. Петляков), винищувачі Як-7 (конструктор AC Яковлєв) і Ла- 5 (конструктор С.А. Лавочкин). Було налагоджено серійне виробництво реактивних мінометів, які отримали у солдатів ласкаве назву «катюша».

Тяготи війни особливо жорстоко позначалися на стані радянського села. На потреби армії були вилучені автомобілі, трактори, коні. Наприкінці 1942 р число працездатних чоловіків на селі скоротилася на 60%. Головними працівниками в селі стали жінки. Ситуація погіршувалася зниженням урожайності та неврожайними роками. Постійно підвищувалися норми державних поставок сільськогосподарської продукції. На сільськогосподарські роботи, розорювання площ в колгоспи і радгоспи відправляли міське населення.

На оборону працював і ГУЛАГ. Багато хто з командирів Червоної армії, засуджених у 1937-1938 рр., Були звільнені і відновлені на своїх посадах. В’язнів, готових битися з ворогом, відправляли на фронт.

Мобілізація трудових ресурсів та економіки країни на потреби фронту була проведена в найкоротші терміни. Цьому значною мірою сприяла вже склалася система централізованого управління суспільством, рушійним механізмом якої був партійний апарат.

Посилання на основну публікацію