Позбувшись претендентів на владу, Ярослав став спокійно і мудро правити в своїй державі. Час князювання Ярослава (1019-1054) став епохою розквіту Давньоруської держави.
Князь багато чого зробив для поширення на Русі християнства. Він будував нові церкви (у тому числі видатні собори Святої Софії в Києві та Новгороді), відкривав при них школи, заохочував переклад церковних книг з грецької мови на слов’янську. При ньому був заснований знаменитий Києво-Печерський монастир.
Ярослав був грамотною і освіченою людиною.
Він купував за кордоном багато книг, читав їх, за словами літопису, «вдень і вночі», добре знав Біблію. За це він отримав в народі прізвисько Мудрого.
Прагнучи встановити порядок і законність в своїй державі, Ярослав Мудрий започаткував створення на Русі письмового зводу (збірника) законів, який отримав назву Правда Ярослава. Цей документ передбачав суворі покарання за:
- бійки;
- вбивства;
- тілесні ушкодження;
- образи;
- обман і т. д.
Правда Ярослава зберегла ще пережитки родового ладу, зокрема право кровної помсти родичів за вбиту людину. Прийняття єдиного зводу законів мало величезне значення для об’єднання і зміцнення Давньоруської держави.