Внутрішня політика після Вітчизняної війни і перші суспільні рухи

Після закінчення Вітчизняної війни 1812 року, в російській суспільстві почався незворотний процес розкладання феодально – кріпосницької системи. Одухотворені перемогою над Наполеоном народні маси почали відстоювати власні внутрішні соціальні інтереси.

Соціальні протиріччя
Поміщицькі селяни робили спроби звільнитися від кріпосницької залежності. Під час війни вони жевріє надія, що Імператор на знак подяки за їх мужність і героїзм звільнить їх від залежності від поміщиків.

Проте з часом стало зрозуміло, що Олександр I не поспішати проводити селянську реформу, а поміщики на місцях тільки збільшували гніт і всіляко утискали їх у правах і свободах. Це викликало хвилю повстань, які були блискавично придушені царською армією.

Невдоволення системою було притаманне не тільки селянам, а й освіченим і освіченим представникам дворянських станів, які сприймали крепостническую систему як пережиток минулого. Саме ними було вперше ініційовано створення опозиційних рухів.

Перші таємні організації
Перші ідейні співдружності, метою яких була боротьба з політикою держави, були організації декабристів. Через кілька років після завершення війни, було створено товариство «Союз порятунку» членами якого були представники дворянства – М. Муравйов, С. Трубецькой, брати Муравйови – Апостоли, П. Пестель.

Більшість з них були членами масонських лож, в яких і сформувалося їх демократичне свідомість. «Союз порятунку» з часом зміг розширитися, і на його основі було створено більш масштабне визвольний таємне товариство – «Союз благоденства».

Члени організацій були впевнені, що їм вдасться в першу чергу вплинути на свідомість нації, і спільними зусиллями в об’єднанні дворянства і селянства зруйнувати самодержавство і кріпосницьку систему. Для того щоб швидше втілити намічені плани в життя, членами «Союзу благоденства» були створені Північне і Південне товариство.

За прикладом Муравйова – Апостола і Пестеля, російські літератори також почали створювати таємні товариства, де крім соціально гострих питань відстоювалася ще й свобода від впливу влади на літературний процес. Членом однієї з таких організацій – «Зелена лампа» був А. С. Пушкін.

В Україні на знак підтримки російським опозиціонерам була створена громадська організація «Товариство об’єднаних слов’ян», в 1825 році організація стала частиною Південного товариства декабристів.

Всі існуючі таємні визвольні суспільства були пов’язані між собою, так як їх об’єднувала єдина мета: перевлаштування державної структури та звільнення селян від трудових повинностей.

Проте крах повстання декабристів призупинив процес визвольних рухів на території Російської Імперії. Безліч організацій розпалися і настала деяка пазу у громадських рухів в 30-50 роках. Проте насіння свободи вже були засіяні і друга хвиля повстань через кілька десятків років, зможе принести вже видимі плоди.

Посилання на основну публікацію