Візантійське місто

Раннє Середньовіччя (V-X століття)

На відміну від Західної Європи, де в епоху раннього Середньовіччя відбувається явний занепад міст, в Візантії в V-X ст. збереглося безліч великих міських центрів.

Константинополь в V ст. являв собою величезний, добре укріплене місто, населення якого досягало 500 тис. чоловік. На території імперії знаходилися і інші великі міста, які представляли собою центри ремесла, торгівлі і високої культури: Олександрія, Антіохія, Бейрут, Ефес, Смірна, Никея, Фессалоніки, Коринф, Афіни. У містах діяли численні ремісничі майстерні (ергастеріі), однак і тут застосовувався головним чином праця рабів і осіб, засуджених за будь-які злочини.

Рівень розвитку ремесла і торгівлі у Візантійській імперії в V-X ст., Безперечно, був на порядок вище, ніж в країнах західноєвропейського регіону. Недарма в епоху Раннього Середньовіччя візантійські золоті соліди грали роль міжнародної валюти. Варто згадати і той факт, що Великий шовковий шлях, що зв’язує Китай, Середню Азію, Індію та Іран, завершувався в торгових містах Візантії. Лише через неї східні товари проникали в Західну Європу.

Пізнє Середньовіччя (XIII-XV століття)

Після відновлення імперії, центральна державна влада в Візантії XIII-XV ст. вже не була такою сильною, як в попередні періоди візантійської історії. Це в значній мірі сприяло розвитку міст, які, звільнившись від жорсткого адміністративного та податкового контролю держави, зміцнили свою торгову і виробничу самостійність. Однак ремесло в Візантії так і не досягло мануфактурної стадії розвитку, не змогло витримати конкуренції італійських виробників. Тому, незважаючи на позитивні зміни в розвитку візантійської торгівлі в XIII-XV ст., Візантійські купці залишалися лише молодшими партнерами венеціанців і генуезців.

Відносна слабкість позицій торгово-ремісничого населення в Візантії проявилася і в тому, що в Візантійської імперії, на відміну від Західної Європи, так і не виникло міських торгових республік. Республіка міста Салоніки, яка проіснувала всього сім років (1342-1349 рр.), – лише виняток, який підтверджує загальну закономірність.

Посилання на основну публікацію