1. Моя освіта – реферати, конспекти, доповіді
  2. Історія
  3. Виникнення єретичних навчань

Виникнення єретичних навчань

У Середні століття не було людини, яка не вірив би в Бога. Однак віра не завжди означала згоду з вченням церкви. Люди, сумнівалися в його правоті, з’явилися ще в перші століття християнства. Вони заперечували правильність Символу віри, визнаного церквою, і проповідували своє вчення. Цих незгодних називали єретиками (по-грецьки – «відступниками»), а їх вчення – єрессю.
Однак в Середні століття стали виникати нові єретичні вчення. Серед єретиків було багато жителів міст. Городяни були більш освічені, ніж сільські жителі, вони частіше подорожували, спілкувалися з різними людьми. Це змушувало їх замислюватися над питаннями про устрій світу, відносинах між людиною і Богом. Відповіді на ці питання, отримані в церкві, де часом служили малограмотні священики, не могли задовольнити людей. Самим же мирянам католицька церква забороняла читати Біблію, побоюючись невірного її тлумачення. Тому більшість віруючих залишалися неосвіченими в питаннях релігії.
Проти церкви виступали також знедолені бідняки і селяни, що мріяли позбутися від гніту феодалів. Висловлюючи невдоволення пануванням католицької церкви, вони протестували і проти порядків в суспільстві, які захищало духовенство. Більшість єретиків засуджували неправедно нажиті багатства, закликали до повної відмови від будь-якої власності. Тільки бідна людина, на їхню думку, міг врятувати свою душу.
Городяни, які займалися ремеслом і торгівлею і своєю працею добивалися матеріального благополуччя, селяни, поливали своїм потом ріллю і годували й інші стану, з несхваленням дивилися на багатства церкви. Вони вважали неправильним, що духовенство, яке мало молитися про душі всіх християн, копить майно і скарби, продає і купує церковні посади, веде розкішний і грішний спосіб життя. Багатству церкви заздрили і феодали. Все ширше серед європейців поширювалася думка, що поведінка священиків зовсім не схоже на просту і праведне життя Ісуса Христа, його апостолів і перших християн. Все голосніше на площах міст або від бродячих проповідників у селах можна було почути слова про необхідність відновлення принципів ранньохристиянської церкви. У ній повинні були панувати простота, справедливість і рівність. Однак часто, виступаючи проти пороків церкви, ці проповідники заперечували або спотворювали й саме християнське вчення. Їх вчення християнська церква оголошувала єретичними і вела з ними нещадну боротьбу.

ПОДІЛИТИСЯ: