Виникнення національних держав у Європі

Багатонаціональні держави, що дісталися XIX в. ще від середньовічної Європи (Австро-Угорщина, Османська імперія), опинилися в стані занепаду. У той же час західноєвропейські національні держави переживали економічний і політичний підйом. Їх перевага полягала в тому, що можливість вироблення загальнонаціональної ідеї дозволяла сконцентрувати зусилля на розвитку країни.
Об’єднання Італії під верховенством династії сардинских королів в 1860-і рр. в основному завершилося після визвольної війни проти австрійської монархії, яка володіла частиною півночі країни.
Тільки Папська область і Рим залишалися поза Італійської держави. Влада тата охороняли війська французького імператора Наполеона III.
У 1870 р відбулася подія, підсумком якого стало остаточне становлення двох національних держав у Європі – Італії та Німеччини. Цим подією стала франко-прусська війна. Обидві країни – Франція, імператор якої втрачав грунт під ногами всередині країни і потребував зовнішньополітичного успіху, і Пруссія, що жадала «залізом і кров’ю» об’єднати всі німецькі держави, прагнули до війни. Успіх виявився на боці Пруссії і її енергійного і рішучого канцлера Отто Бісмарка. У січні 1871 було проголошено створення єдиної Німецької імперії. Об’єднання Німеччини було завершено. Ще раніше, в 1870 р, французькі війська пішли з Риму, і туди вступили частини італійського короля. Місто було оголошене столицею об’єднаної Італії.

Прагнення позбутися національного і релігійного гніту охопило в XIX в. народи Балканського півострова, який перебуває під владою Османської імперії. У результаті запеклої боротьби перше в 1829 р незалежність отримала Греція. Незабаром самоврядування домоглися Сербія та Румунія. Найважливішим подією, що змінила долю балканських народів, стала російсько-турецька війна 1877-1878 рр. Після поразки Османської імперії повну незалежність отримали Сербія, Чорногорія і Румунія, виникло самостійне Болгарська держава (повної незалежності від Туреччини воно домоглося тільки на початку XX ст.).
Формування національних держав, однак, не розрядило напруженої обстановки на Балканах. Новим конфліктів і воєн, стрясають цей регіон, сприяли суперництво великих держав, складний етнічний склад і старі суперечності між балканськими народами. На початку XX в. Балкани перетворилися на «порохову бочку» Європи.

Посилання на основну публікацію