Виникнення масового суспільства

Світова війна і пішов за нею революційний підйом втягнули в суспільне життя мільйони людей. Колишні фронтовики відчули себе причетними до вирішення доль своїх країн. Мільйони простих людей хотіли брати участь у громадському та політичному житті.
Революційні події в Росії та Німеччині, створення впливових комуністичних партій багато чому навчили правлячі кола Заходу. Вони поставили перед собою завдання долучити широкі верстви трудящих до вирішення соціальних і політичних проблем. Виникало нове суспільство, в якому набагато більшу роль, ніж раніше, грали широкі маси населення, – масове суспільство. Для правлячих кіл це означало, що тепер вони повинні були переконувати більшість населення у правильності проведеної ними політики.

Вкрай важливою ставала завдання управління думкою мільйонів людей, нав’язування їм переваг, смаків і поглядів, вигідних керівним угрупованням і верствам (маніпулювання масовою свідомістю). Для цього широко використовувалися засоби масової інформації: газети і отримували все більшого поширення радіо і кінематограф. Ці кошти також широко використовувалися в рекламі, яка вже тоді не тільки інформувала споживача про гідність продуктів, але й агресивно нав’язувала йому смаки, не гребуючи елементарним обманом. В умовах панування індивідуалізму – готовності людини розраховувати тільки на себе, свої знання і сили – робити це було неважко. Індивідуалізм посилився в умовах економічного підйому, коли, як здавалося, вільний ринок відкриває перед заповзятливими людьми нові можливості.
У той же час тривала демократизація суспільного життя в Європі. Аристократія поступово відсував від влади представниками інших соціальних груп. У розширенні демократії були зацікавлені зростаючі середні шари – вони не входили в правлячу еліту і в той же час були досить освіченими, щоб розбиратися в політиці і відстоювати з її допомогою свої інтереси. Політичні партії прагнули спертися на масові організації, найбільшими з яких були профспілки.

Посилання на основну публікацію