Виникнення античної цивілізації

Антична цивілізація сформувалася в Середземномор’ї. Спочатку в Греції та Італії виникли держави (Крит, Мікени та ін.), Схожі з найдавнішими царствами Сходу. Імена легендарних правителів крито-мікенської Греції, які вважалися нащадками богів, відомі нам з давньогрецьких міфів – Мінос, Агамемнон, Одіссей. Наприкінці II тис. До н. е. крито-мікенська цивілізація була зруйнована вторглися на Балканський півострів племенами греків-дорійців.

Нові держави, що виникли на території Греції в VIII-VII ст. до н. е., були полісами – містами-державами. Пізніше грецькі переселенці створили подібні міста-держави на берегах Середземного і Чорного морів. Багато хто з них знаходилися на території сучасної Росії. Важливу роль в економічному житті античного полісу грали ремісники і торговці. Тут, на відміну від країн Сходу, влада не була сконцентрована лише в руках землевласницької знаті. А значить, не було умов для виникнення деспотії. Верховна влада в полісі належала народним зборам, в якому могли брати участь всі повноправні громадяни. Збори приймало закони, обирало правителів, укладало мир або оголошувало війну.
Земля поліса ділилася на громадську і приватну, належала окремим громадянам. Ними були чоловіки – повноправні власники: селяни, які володіли землею; ремісники, що мали майстерню; мореплавці, котрі мали кораблями і товарами. Поліс захищав інтереси своїх громадян, а й за ними були закріплені певні обов’язки. Найпершим з них була участь у війнах, які вів поліс. Для громадян держава не було що стоїть над суспільством силою, яка захищала інтереси лише невеликої групи людей – царя і його вельмож. Тому головною цінністю для жителя поліса була благополуччя не тільки родини, але й рідного міста.

Посилання на основну публікацію