1. Моя освіта – реферати, конспекти, доповіді
  2. Історія
  3. Віктор Гюго: біографія

Віктор Гюго: біографія

26 лютого 1802 в сім’ї капітана наполеонівської армії народився великий Французький письменник-романтик Віктор Гюго. Відомий широкому колу читачів по таких творів, як роман «Знедолені», «Трудівники моря», «Людина, яка сміється». Після виходу в світ першої збірки віршів «Оди й різні вірші», Людовик XVIII нагороджує Віктора Гюго щорічної рентою.

        Гюго видає другий роман «Ган ісландець» і це послужило поштовхом до зближення з романтизмом. У 1827 році виходить п’єса «Кромвель» і її знамените «Передмова», яке стало кульмінацією кипіли в суспільстві суперечок про драматичне мистецтво. У період з 1829 року по 1843 рік через під пера Гюго виходять резонансні і скандальні п’єси, такі як «Маріон Делорм», «Рюи Блаз» і драма «Ернані», в яких він виставляє Людовика XIII в непривабливому світлі.

   «Собор Паризької Богоматері» займає у творчості Віктора Гюго особливе місце, тому що в цьому творі він продемонстрував свої сліпучі можливості в прозі. В цей же час і поетичний дар Гюго досягає повної зрілості. Завдяки особистим переживанням отримали життя збірники ліричних віршів Віктора: «Пісні сутінків», «Промені і тіні», «Осіннє листя» та інші. У 1841 році заслуги Гюго отримали визнання Французької Академії.

     Віктор Гюго створює свої найбільші твори: «Наполеон Малий» і «Відплати». У 1856 році виходить збірка «Споглядання», а в 1859 – два перших томи «Легенди століть», які закріпили за ним славу великого епічного поета. Під час перебування на острові Гернсі виходить книга «Вільям Шекспір» і два романи: «Людина, яка сміється» і «Трудівники моря». У 1870 році, напередодні Франко-прусської війни, Париж зустрічає Гюго під оглушливі овації.

    У 1871 році Гюго обирають до Національної Асамблеї, але незабаром, в знак протесту, він складає з себе депутатські повноваження. Вже у віці 75-ти років Віктор Гюго видає збірку «Мистецтво бути дідом», на написання якого його надихнули онуки Анна і Жорж, а також другу частину «Легенди століть». Заключна частина «Легенди століть» побачила світ у 1883 році. Після смерті Віктора Гюго в 1885 році, його останки поміщені в Пантеон, поруч з Руссо і Вальтером.

ПОДІЛИТИСЯ: