Військові будні і свята

Уже в перші дні війни почалася евакуація музейних колекцій, архівів та інших культурних цінностей. Скарби Ермітажу відправили в евакуацію у Свердловськ, основну частину колекцій Російського музею перевезли до Пермі (тоді Молотов). Частина експонатів приміських палаців-музеїв Ленінграда вивезли в Горький (Нижній Новгород), потім переправили в Новосибірськ. Робота по упаковці і транспортуванні вантажів нерідко йшла під бомбардуваннями з ризиком для життя музейних службовців.

Третьяковська галерея розмістилася в Новосибірському театрі опери та балету. Сюди ж прибули колекції деяких обласних музеїв західних регіонів СРСР, які вдалося вивезти при настанні фашистів.
Письменники були розосереджені по різних містах (Алма-Ата, Ташкент, Куйбишев та ін.). На схід евакуювали театри, кіностудії, професійні училища. Великий театр опинився в Куйбишеві, Кіровський (Маріїнський) театр – у Пермі. Перм після війни перетворилася в третю балетну столицю країни.

У репертуарі театрів воєнного часу були широко представлені п’єси К.М. Симонова («Російські люди», «Жди меня»), А.Е. Корнійчука («Фронт»), Л.М. Леонова («Навала») та ін. У ряді п’єс гостро ставилося тема про причини невдач Червоної Армії на початку війни, але водночас був присутній оптимістичний настрій майбутньої перемоги.

Афіша фільму «В 6:00 вечора після війни». 1944
Безпрецедентною за силою впливу прем’єрою воєнного часу стало виконання Сьомої (Ленінградської) симфонії композитора Д.Д. Шостаковича. Він працював над нею в блокадному Ленінграді, а закінчив в евакуації. Вперше виконали симфонію в Куйбишеві 7 березня 1942

На початку 1943 р побачив світ перший варіант опери С.С. Прокоф’єва «Війна і мир», в жовтні 1944 р в Москві відбулося перше виконання сцен з опери в концертному варіанті.

Столицею військового кіновиробництва була Алма-Ата. Тут на базі евакуйованих кіностудій Москви і Ленінграда була створена Центральна об’єднана кіностудія (ЦОКС). На екрани вийшли фільми «Хлопець з нашого міста» (режисер А.Б. Столпер), «Секретар райкому» (режисер І.А. Пир’єв), «Два бійця» (режисер Л. Д. Луков) та ін.

Популярним жанром залишалася комедія, в якій військові сюжети перепліталися з темою любові, фронтової дружби і людського щастя («Жди меня», режисери Б.Г. Іванов, А.Б. Столпер). У фільмі «В 6:00 вечора після війни», знятому І.А. Пир’євим в 1944 р, був показаний салют на честь Перемоги. Вийшов на екрани країни в 1946 р улюблений всіма фільм «Небесний тихохід» режисера С.А. Тимошенко увічнив у головних героях ті риси національного характеру, які притаманні народним героям війни. Всього на базі ЦОКС було створено 23 повнометражних фільми.

Посилання на основну публікацію