Війна у В’єтнамі

У 1954 р був здійснений розділ В’єтнаму, звільнився після важкої багаторічної боротьби від влади французьких колонізаторів. У північній частині країни утвердився прорадянський режим, у південній – проамериканський. У Південному В’єтнамі проти американських військ та їх місцевих союзників військові дії вели «в’єтконгівці», яким допомагали їхні північні соратники і китайці. Американці поступово стали нарощувати свою військову присутність у В’єтнамі. Підшукуючи привід для широкомасштабних бомбардувань і наступальних операцій сухопутних військ, вони спровокували в 1964 р так званий Тонкинский інцидент: представники США заявили, що їхні кораблі нібито були атаковані в Тонкинском затоці северовьетнамскими катерами.

Після цього американські війська стали брати безпосередню участь у воєнних діях. Авіація США піддала територію Північного В’єтнаму «килимовим» бомбардуванням. За роки В’єтнамської війни (1964-1973) американські пілоти скинули 7,8 млн тонн бомб, запалювальних і отруйних речовин. Були стерті з лиця землі 80% в’єтнамських міст і провінційних центрів. З Радянського Союзу В’єтнам отримав новітні зенітні комплекси, бойові розрахунки яких складали переважно радянські солдати і офіцери. У боях брали участь і радянські льотчики. За перші п’ять років війни американці втратили більше 3 тис. Бойових літаків. Незважаючи на те що до кінця 1960-х рр. чисельність перебували у В’єтнамі військ Сполучених Штатів досягла півмільйона людей, домогтися перелому в ході бойових дій їм не вдалося.
В’єтнамська війна, яка забрала життя багатьох тисяч молодих людей, викликала справжній розкол в американському суспільстві. У США розгорнувся потужний антивоєнний рух, підтримане у всьому світі. Переміг на президентських виборах 1968 Р. Ніксон поспішив оголосити про поступове виведення американських військ з В’єтнаму.
«В’єтнамізації» війни (т. Е. Передача південнов’єтнамської армії основних функцій по боротьбі з противником) в кінцевому підсумку привела до поразки США. Згідно Паризьким угодами 1973 американці були змушені вивести з В’єтнаму всі свої війська. У 1975 р південнов’єтнамського режим упав, об’єдналися північна і південна частини розколотої перш країни. Поразка у В’єтнамської війні призвела до падіння міжнародного престижу Сполучених Штатів і послужило причиною того, що американське керівництво почало шукати шляхи розрядки міжнародної напруженості. В американському суспільстві сформувався стійкий «в’єтнамський синдром» – небажання брати участь в будь-якому регіональному конфлікті.
Підведемо підсумки
Міжнародні відносини в 1950-1960-і рр. носили суперечливий характер. З одного боку, нестримна гонка озброєнь і прагнення СРСР і США до світової гегемонії поставили людство на грань «гарячої» ядерної війни. З іншого – керівники наддержав, усвідомивши масштаби військової небезпеки, прагнули послабити міжнародну напруженість.

Посилання на основну публікацію