Війна у В’єтнамі – коротко

Карибська криза показала, що суперництво двох блоків може призвести до небезпечних наслідків. Проте 1960-1970-і рр. ознаменувалися новим конфліктом за участю СРСР і США в Південно-Східній Азії, а саме війною у В’єтнамі.

Після капітуляції Японії Франція, за підтримки США, спробувала повернути собі владу над В’єтнамом, проте зазнала поразки. У результаті війни 1946-1954 рр. на півночі В’єтнаму виникла Демократична Республіка В’єтнам, що обрала шлях соціалістичного розвитку. На Півдні була створена Республіка В’єтнам, союзна країнам Заходу.

Соціалістичний Північ прагнув об’єднати В’єтнам шляхом підтримки партизанського руху на півдні країни, де виникли звільнені райони.

Це спонукало диктаторський південнов’єтнамський режим звернутися за допомогою до США. Побоюючись, що перехід Південного В’єтнаму під контроль комуністів підірве вплив США в Південно-Східній Азії, Вашингтон перейшов від постачань зброї до Південного В’єтнаму до прямого військового втручання.

За час війни американці скинули на країну 7500000 т бомб – більше, ніж було використано у Другій світовій війні. Чисельність американських військ у В’єтнамі досягала 500 тис. осіб. З 1964 р авіація США почала бомбардувати міста Північного В’єтнаму. Їх прикривали створені в СРСР засоби протиповітряної оборони.

  • Втрати США склали близько 4 тис. літаків, понад 55 тис. осіб убитими і 300 тис. пораненими;
  • Втрати В’єтнаму – понад 2 млн осіб, значною мірою цивільного населення.

Війна у В’єтнамі погіршила радянсько-американські відносини. Однак керівництво обох держав, враховуючи уроки Карибської кризи, утримувалося від взаємних погроз. Це полегшило укладення миру. Правлячі кола США переконалися в недосяжності військової перемоги і пішли на підписання в 1973 р угоди про припинення війни у ​​В’єтнамі. У 1975 р після виведення військ США з Південного В’єтнаму диктаторський режим упав. В’єтнам був об’єднаний під владою комуністів Півночі і Півдня країни. Столиця Півдня – місто Сайгон був перейменований в Хошимін, в пам’ять про лідера національно-визвольного руху В’єтнаму, президента країни з 1946 р

Великі конфлікти, які, безпосередньо, залучали у свою орбіту СРСР і США, доповнювалися десятками конфліктів малої інтенсивності.

Участь у них великих ядерних держав обмежувалась поставками зброї, посилкою військових радників, наданням економічної допомоги та висловленням солідарності з тими чи іншими політичними силами.

Посилання на основну публікацію