Війна богів асів і ванів

Біля того кореня Иггдрасиля, що знаходиться в Мідгард, біля джерела Урд, оселилися віщі діви, норни. Вони визначали долі людей. Всі мешканці Мідгарда знали, що норни незримо є до колисці новонароджених і наділяють їх доброї чи злої долею. Норни відбувалися і з роду асів, і з альвов – світлих і темних. У ті дні норни були добрі і давали людям щасливі долі, тому що самі люди були тоді краще, справедливішим – вони не ворогували між собою, не уникали праці, не прагнули захопити чуже добро. Золота в ті давні дні було багато, їм прикрашали будинки зовні і всередині, тому й називався той вік золотим.

Але недовго тривав золотий вік, і виною тому були боги з роду ванів. Прикро їм було чути, як люди вихваляють Одіна та інших асів, а про Ванаха навіть і не знають нічого. Вирішили вани зіпсувати людей, зробити їх невдячними, жадібними і жорстокими. Вани створили із золота чаклунку Гульвейг, чиє ім’я означає «влада золота», і послали її в Мідгард. Своїми чарами вона збентежила душі і розум людей. Люди захотіли небаченої колись розкоші, захотіли, щоб інші працювали на них. Кожен мріяв, щоб йому заздрили, кожен прагнув захопити якомога більше золота. Почалися чвари і війни.

Так марнославство, жадібність, владолюбство зруйнували щасливе життя в золотом столітті.

Нарешті Гульвейг з’явилася і в Асгард, щоб внести розлад в стан богів. Один за допомогою магії виявив чаклунку і вбив її. Щоб Гульвейг НЕ воскресла, аси спалили її тіло і розвіяли попіл за вітром. Але незабаром вона знову з’явилася в Асгарді, прийнявши інший вигляд і інше ім’я. Знову вбили і спалили її боги, знову відродилася чаклунка. Коли ж і втретє не вдалося її знищити, зрозумів Один, що не вбити йому відьму, що не перемігши тих, хто дав їй життя.

Всіх асів скликав Один на раду, щоб вирішити, як їм помститися ванам. Аси задумали почати війну, вони були впевнені у своїй перемозі. Але вани, які володіли даром передбачення, дізналися про рішення ворогів, і військо їх раптово оточило Асгард. Тоді Один подав знак своїм воїнам почати битву: метнув спис у воїнство ванів.

Багато славних воїнів з обох станів загинуло під час війни богів. Нарешті стіни Асгарда пали. Вани вторглися в небесний град Одіна, але тут раптом удача від них відвернулася, і почали перемагати аси. Але обидві сторони вже не хотіли продовження війни богів і охоче пішли на укладення мирного договору. Аси і вани обмінялися заручниками. У Ванахейм повинен був піти Хенір, друг Одіна і один з творців людей, аси ж забрали в свою країну найбагатшого і мудрого з ванів, Н’ёрда, що вміє заклинати вітер, море і вогонь. За Н’ёрдом в Асгард наслідували його діти, Фрейр і Фрейя. Навіть найпрекрасніші аси і альви немов меркнули поряд з Фреєю – так була вона хороша. Н’ёрд і його діти відразу були прийняті в число асів, всі полюбили їх за красу і добру вдачу.

З тих пір світ між Асгардом і Ванахейм не порушувався, а Гульвейг була спалена самими ванамі і не воскресала – до пори до часу.

Посилання на основну публікацію