Відносини СРСР з східноєвропейськими союзниками. Варшавський договір

Стабільні та дружні відносини зі східноєвропейськими державами СРСР підтримував не тільки дипломатичними, а й військовими засобами. Першим симптомом потрясінь в радянському блоці стало повстання в НДР 17 червня 1953 Воно було придушене переважно військами СРСР за підтримки воєнізованих частин НДР. Методи врегулювання внутрінімецьких конфлікту 1953 потім були повторені під час угорських хвилювань 1956 Поряд з репресивними діями вони припускали уповільнення «соціалістичних перетворень» і припинення масових «чисток», які копіювали сталінський терор.

Угорське повстання в жовтні-листопаді 1956 було припинено по «німецькому» зразком 1953 р., але воно мало набагато більший розмах і ряд особливостей. Відхід Угорщини від «соціалістичного табору» схвалювався і ініціювалося не тільки низами, як це трапилося в НДР, а й правлячою верхівкою країни. Для виправдання радянського вторгнення скористалися прийомом, який, за рідкісними винятками, безвідмовно діяв ще з початку 1920-х рр.. З числа прорадянськи налаштованих осіб було сформовано тимчасовий уряд Угорщини. Воно негайно звернулося за допомогою до СРСР і, зрозуміло, одержало її.

У Польщі в грудні 1956 р. справа до кровопролиття не дійшло. Наслідком цього стала велика лібералізація економічного і суспільного життя, ніж в інших «кризових» країнах. В цілому соціальні вибухи в державах «народної демократії» призвели до руйнування сталінської системи тотального контролю над союзниками. Розширилася політична самостійність східноєвропейських країн, масштаби якої, правда, не можна перебільшувати.

14 травня 1955 у Варшаві було підписано договір про взаємодопомогу між Албанією, НДР, Угорщиною, СРСР, Румунією, Чехословаччиною, Польщею та Болгарією. Цей документ, офіційно спрямований проти зовнішньої агресії, в подальшим служив насамперед інструментом військового і політичного тиску на союзників СРСР.

Посилання на основну публікацію