Вибори до Федерального Зібрання

Перемога президента над Верховною Радою і намічені на 12 грудня 1993 вибори призвели до перегрупування політичних сил. Першими винесли уроки з політичної кризи прихильники радикальних ліберальних реформ. Вони згуртувалися, створивши виборчий блок «Вибір Росії», який очолив Є. Т. Гайдар. Блок розгорнув агітаційну кампанію під девізом «Свобода, власність, законність». У середовищі прихильників ліберального реформаторства утворився і опозиційний виборчий блок «Яблуко». Його лідером став економіст Г. А. Явлінський, який критикував «гайдаровскій» курс реформ і пропонував свою програму перетворень. «Вибір Росії», «Яблуко» та інші споріднені їм за ідеологією громадські рухи, виборчі блоки, партії склали праву частину політичного спектру.
У лівій, опозиційної по відношенню до виконавчої влади частини політичного спектру провідне місце зайняла очолювана Г. А. Зюгановим Комуністична партія Російської Федерації (КПРФ). Її відновний (II надзвичайний) з’їзд відбувся в лютому 1993 р Декларуючи марксистські основи своїх поглядів, «пострадянські» комуністи визнали приватну власність і ринкові відносини в якості елементів багатоукладної економіки і заявили про необхідність здійснювати свій політичний курс в рамках конституційного порядку. Поряд з КПРФ діяли й інші комуністичні партії і рухи, як правило, більш радикальні. Ідеологічно близькою до КПРФ була аграрна партія, націлена на роботу з сільським населенням. Вона виступала проти приватної власності на землю і за підтримку колективних форм господарства.
12 грудня 1993 відбулися вибори в нижню палату Федеральних Зборів – Державну Думу. Вони проводилися на основі поєднання двох систем: одна половина депутатів обиралася за мажоритарною системою (в депутати проходить кандидат, що зібрав більшість голосів в окрузі), а інша – за пропорційною (пропорційно кількості голосів, поданих за той чи інший партійний список). Вибори за партійними списками принесли сюрприз: на перше місце несподівано вийшла ліберально-демократична партія Росії (ЛДПР). Вона була заснована В. В. Жириновським ще в період перебудови, в 1990 р, як партія вождистського типу. Її лідер, який мав досвід участі в президентських виборах 1991 і володів агітаторську здібностями, вміло провів виборчу кампанію і зумів захопити частину протестного електорату.
Блок «Вибір Росії», на який причетні до влади ліберали покладали великі надії, за партійними списками посів друге місце. Однак за загальним числом депутатів, з урахуванням результатів і за мажоритарною системою, цей блок зміг створити найчисленнішу думську фракцію. В цілому Дума, обрана на два перехідних року, за своїм складом схилялася до стриманої опозиційності по відношенню до президента і уряду.
Підведемо підсумки
З 1992 р в Росії почалося проведення економічних реформ, метою яких була заміна державної власності приватної і встановлення ринкових відносин. Форсоване здійснення ринкових перетворень викликало протистояння між законодавчою і виконавчою владою – Верховною Радою і президентом. Якщо серпня 1991 завдав нищівного удару по КПРС і всьому комуністичному режиму, то жовтень 1993 підвів риску під владою Рад.

Посилання на основну публікацію