Вибори 1995 і 1996 років в Росії

Невдачі федеральних військ в Чечні, великі жертви серед її мирного населення, непослідовність і нерішучість уряду в проведенні реформ призвели до загострення внутрішньополітичного становища в Росії. Іншою причиною цього був тривав спад в економіці.

За підсумками виборів 1995 в Державну Думу найчисленнішу фракцію склали комуністи (22% голосів). Ліберал’но-демократична партія завоювала близько 11% голосів, приблизно стільки ж – пропрезидентський блок «Наш дім – Росія». Опозиційний президенту «Яблуко» отримало 8% голосів.

Ключові позиції в Думі зайняли комуністи. Це сильно ускладнювало подальше проведення реформ. Уряд був не здатна провести через Думу жоден законопроект, що забезпечує поглиблення ринкових перетворень. Але й ліва більшість Думи не могло приступити до проведення активної соціальної політики. Всі його ініціативи стримувалися урядом і президентом.

Становище загострилося до часу президентських виборів 1996 року Опитування громадської думки показували, що Б.Н. Єльцина готові підтримати лише від 6 до 10% виборців. Здавалося, він не зможе здобути перемогу.

У цих умовах на арену політичного життя вийшла нова сила – підприємці. Із завершенням приватизації помітну роль в економіці стали грати фінансово-промислові групи (ФПГ) – такі, як «Онексімбанк», «Менатеп», «Російський кредит» та ін.

ФПГ і пов’язані з ними політичні кола, користуючись фінансовими труднощами ЗМІ, встановили контроль над їх діяльністю. Склалися медіахолдинги, що контролювали більшу частину телеканалів і періодичних видань. Для забезпечення перемоги Б.Н. Єльцина на майбутніх виборах були використані нові інформаційні технології та піар-акції. Суть їх полягала в тому, щоб перехопити пропагандистську ініціативу в опозиції і створити новий імідж президента.

Критикам політики Кремля не вдалося довести до більшості виборців вагомих аргументів на свою користь. Значною мірою це пояснювалося тим, що опозиція мала обмежений доступ до телебачення, а її друковані видання – невеликі тиражі.

Динамічно проведена передвиборна кампанія зробила певний вплив на виборців. На них вплинули обіцянки президента поліпшити становище в соціальній сфері, зокрема підвищити мінімальний розмір пенсій і покрити заборгованість держави по зарплатах трудящих. Результат виборів був вирішений тільки в другому турі. 3 липня 1996 Б.Н. Єльцину вдалося отримати більше голосів, ніж його головному супернику – Г.А. Зюганову.

Посилання на основну публікацію