Туреччина в 1877-1914 рр.

Виверт османів з «введенням конституції» не допомогла їм вирішити жодну зі своїх проблем, зокрема балканську. Уже в квітні 1877 для захисту інтересів балканських народів Росія почала війну проти Туреччини. У ході війни турецькі війська були розгромлені на Балканах і в Закавказзі. Коли російська армія опинилася на підступах до Стамбулу, османам довелося піти на укладення мирного договору (березень 1878).
Головним результатом підписання миру стало створення на Балканах незалежної Болгарії. Це викликало невдоволення ряду європейських держав: вони побоювалися, що Болгарія потрапить під вплив Росії, позиції якої на Балканах відразу ж різко посиляться. У Берліні був скликаний конгрес, який переглянув російсько-турецький мирний договір. За рішеннями конгресу кордони Болгарії були урізані, а на Балканах посилилося вплив не стільки Росії, скільки Австрії. Вона фактично отримала в своє розпорядження Боснію і Герцеговину.

На початку 1890-х рр. в Туреччині знову пожвавилося демократичний рух. У ньому брали участь передове офіцерство, інтелігенція, представники формується буржуазії. Младотурки (так стали узагальнено назвати учасників демократичних суспільств і гуртків) виступали за буржуазні реформи, розвиток національної промисловості, відновлення парламенту та Конституції 1876 Влада жорстоко розправлялися з учасниками руху. Суди не раз засуджували їх лідерів до смертної кари, ще частіше з учасниками руху розправлялися взагалі без суду і слідства.
Проте вплив младотурків в країні зростала. У липні 1908 офіцери-молодотурки підняли повстання в Салоніках. Воно швидко поширювалося по імперії, і вже 24 липня переляканий султан Абдул-Хамід II оголосив про відновлення дії Конституції. А в кінці 1908 зібрався новий парламент, в якому з 230 депутатів 150 представляли партію младотурків «Єднання і прогрес».

Однак в уряд, що складався з радників султана, младотурків не допустили. А в квітні 1909 реакціонери і мусульманська верхівка підняли в Стамбулі заколот, закликаючи до розправи над прихильниками «Єднання і прогресу». Почалася кривава різанина, в якій загинуло чимало младотурків. Але їхні лідери встигли втекти до Македонії, де швидко сформували військові частини з відданих їм офіцерів і солдатів. Це військо рушило на Стамбул і в боях 24-26 квітня опанувало містом. Парламент відразу ж оголосив султана позбавленим влади, однак монархія в Туреччині не була ліквідована. Трон дістався Мехмеду V, братові поваленого султана. Фактично ж влада перейшла до уряду младотурків. Воно висунуло широку програму модернізації економіки, системи управління, всього укладу життя. Правда, реформи проводилися досить повільно. А потім їх здійснення було припинене двома Балканськими війнами і Першою світовою війною.
Підведемо підсумки
Протягом XIX в. Османська імперія переживала серйозний політичну та економічну кризу. Його доповнював ряд військових поразок. Перемога Младотурецька руху в 1908-1909 рр. могла зміцнити лише національне ядро ​​імперії – Туреччину. Але сама гігантська імперія вже стояла на краю загибелі.

Посилання на основну публікацію