«Тимчасовий відступ»

Після приходу більшовиків до влади докорінно змінилося місце Росії у світовій історії. В результаті революції 1917 р з’явився новий, унікальний політичний лад – радянська влада, що прикривала диктатуру партії. Правляча партія поставила за мету побудову небаченого суспільства – «бестоварного, безкласового, бездержавного». Хоча Росія і була відносно відсталої в економічному відношенні країною, її більшовицькі правителі відстоювали ідеї, спрямовані в майбутнє, які залучали в той час багатьох людей. Досвід, який в процесі «будівництва соціалізму» накопичував СРСР, враховувався як прихильниками, так і противниками ідей соціальної рівності.
Проводилася більшовиками в умовах Громадянської війни політика «воєнного комунізму» найбезпосереднішим чином була пов’язана з реалізацією соціалістичних ідей в економічній сфері.
Однак її подальше здійснення виявилося неможливим з причин політичного характеру: більшовики ризикували втратити владу. У 1921 р вони зіткнулися з новою хвилею селянських повстань, страйками робітників. Найбільш болючим для більшовиків був виступ моряків Кронштадта, які вимагали перегляду господарської політики і демократизації радянського ладу. В результаті в березні 1921 р на X з’їзді РКП (б) було прийнято рішення перейти до «нової економічної політики» (непу). Найбільш важливою характеристикою зміни курсу була заміна хлібної розверстки заздалегідь встановлювати податки. Після сплати податку селяни отримували можливість продавати надлишки своєї продукції.
Поряд з відновленням товарно-грошових відносин неп передбачав співіснування кількох форм власності – державної, колективної, приватної. Були створені умови для розвитку приватного підприємництва у сфері дрібного виробництва і торгівлі. У галузі зовнішньоекономічної діяльності робилася ставка на створення концесій. Незважаючи на відродження багатоукладності в господарстві країни, «командні висоти» займав державний сектор. При цьому здійснювалася децентралізація управління окремими галузями, найбільші та технічно оснащені фабрики і заводи об’єднувалися в трести. Підприємства переводилися на госпрозрахунок («беззбитковість і прибутковість»), проводилося матеріальне стимулювання робітників. Уряд намагався надати розвитку економіки плановий характер: ще в 1920 р був затверджений план електрифікації Росії (ГОЕЛРО), у 1921 р виникла Державна общеплановая комісія (Держплан).
Не маючи спочатку теоретичної концепції непу, В. І. Ленін і його соратники оголосили про «тимчасовий відступ», оскільки багато членів партії бачили в новому курсі «капітуляцію перед капіталізмом». До того ж відступ здійснювалося тільки на господарському фронті, можливість пом’якшення політичного режиму вожді партії категорично відкидали. «Ми будемо тримати меншовиків та есерів, все одно, як відкритих, так і перефарбованих в« безпартійних », у в’язниці», – відповідав В. І. Ленін тим, хто пропонував відродити демократію в рамках радянської системи. Більш того, в самій партії залишалося все менше можливостей для вільного вираження думок. X з’їзд РКП (б) прийняв резолюцію «Про єдність партії», наказує виключати з партійних лав тих, хто формує «платформи» і «фракції». Боротьба з інакомисленням стала характерною рисою життя в Радянській Росії. Наприклад, відповідно до рекомендації Леніна «ізлавлівать постійно і систематично висилати» з країни критично налаштованих професорів і письменників, в 1922 р з Петрограда за кордон було відправлено пароплав, на якому знаходилося близько двохсот видних представників вітчизняної науки і культури.
Увійшло в практику і переслідування священнослужителів. За звинуваченням в антирадянській діяльності був заарештований патріарх Тихон, обраний на свою посаду Помісним собором Російської православної церкви в 1917 р Незважаючи на прийнятий після революції Декрет про відокремлення церкви від держави, після смерті Тихона в 1925 р влади не дозволили обрати нового патріарха. За сучасними даними, за радянських часів було знищено 200 тис. Священнослужителів, близько півмільйона піддалися репресіям. Необхідність боротьби з важким голодом, що вразила країну в 1921 р, стала приводом для вилучення церковних цінностей (їх загальна вартість склала 2,5 млрд руб. Золотом, насправді на закупівлю продовольства пішов лише 1 млн).

Посилання на основну публікацію