Терор і масові репресії 30-х років

На початку 30-х рр. завершився процес створення тоталітарної машини насильства. В умовах монополії державної власності та відчуження працівника від засобів виробництва при гострій нестачі капіталів можливість матеріального стимулювання праці була вкрай обмежена. Все це вело до падіння життєвого рівня населення, сприяло зростанню напруженості в суспільстві і невдоволення правлячими колами. Підняти таке суспільство на здійснення проголошуваних соціалістичних цілей і разом з тим убезпечити владу номенклатури був покликаний не тільки потужний політико-ідеологічний пресинг, але й особливо формується репресивний апарат, система насильства над людиною.
Початок масового терору по відношенню до всіх верств населення припадає на грудень 1934, коли був убитий СМ. Кіров. Метою масових репресій були залишилися політичні противники влади Сталіна і наближеною до нього номенклатурної верхівки. Велику роль у розгортанні терору відіграла постанова ЦВК СРСР від 1 грудня 1934 внесло зміни до Кримінального кодексу щодо розслідування справ «про терористичні організації та терористичні акти». Було визначено, що слідство у цих справах повинно бути закінчено в строк до 10 днів; обвинувальний висновок повинен бути вручено обвинуваченому за одну добу до розгляду справи в суді; справа слухається без участі сторін; не допускається касаційне оскарження та подача клопотань про помилування; вирок до вищої міри покарання приводиться у виконання негайно.
З цього часу буквально кожен день всі радянські газети і радіостанції повідомляли про боротьбу НКВС з «ворогами народу», про хід політичних процесів, про винесення смертних вироків і т. Д., Нагнітаючи істерію в суспільстві.
Лютнево-березневий пленум ЦК ВКП (б) 1937 і доповідь на ньому Сталіна з’явилися не тільки широкою програмою, а й методологією репресій щодо внутрішніх і зовнішніх ворогів. Після пленуму спеціальним листом ЦК ВКП (б) було санкціоновано застосування заходів фізичного впливу, т. Е. Тортур, в практиці НКВС.
Масові репресії 30-х рр. характерні тим, що вони проводилися відносно всіх верств населення і по всій країні. Під приводом боротьби з ворогами режим Сталіна розправився з усіма державними діячами, які могли претендувати на верховну владу. Було винищено практично представники так званих «експлуататорських класів». Розгрому зазнав командний склад Червоної Армії. Була також продовжена політика на остаточну ліквідацію старого освіченого класу Росії, репресовані кадри науково-технічної та творчої інтелігенції. У 30-і рр. почалася масова депортація ряду народів для використання їх на примусових роботах.
Справжній сенс організованого в країні терору полягав у тому, що правляча верхівка ставила перед собою мету придушити найменший опір своїм діям і вселити суспільству страх перед будь-якими спробами зробити що-небудь в майбутньому проти існуючого ладу.

Посилання на основну публікацію