Таїланд в середні віки

Племена тай належать до тибето-бірманської етнічної групи. Спочатку вони жили на території сучасної китайської провінції Юньнань і брали участь в утворенні держави Наньчжао, яке існувало з VIII століття аж до монгольського завоювання.

Під натиском монгольських завойовників племена тай проникають на південь, в райони верховий річок Меконгу, Менама, Іраваді, Салуїна.

На території сучасного Таїланду мешкали племена мон, які заснували свої держави: Двараваті і Халіпунджайя. Кхмерское королівство Ченла змогло захопити Двараваті.

Тайські племена селилися на території Ченли як конфедерати, які отримують земельні наділи і зобов’язані нести військову службу. На їх наділах виникали міста-фортеці: Сукхотаї, Пхітсанулок, Саванкхалок. Тут напрошується історична паралель між Римською імперією та німецькими племенами. Посилившись з військової точки зору, тайці стали втручатися в міжусобну боротьбу кхмерских королів.

У 1238 р тайські повстанці захопили місто Сукхотаї і заснували своє однойменна держава, вигнавши звідти кхмерів. Сукхотаї стали відправною точкою в розвитку тайської цивілізації. У 1283 році король Рама Камхенг розробив тайський алфавіт. Зразком для його створення послужила древнекхмерская система письма, запозичена, в свою чергу, від давньоіндійської писемності Пали. Створювалися буддистські храми, що стали сховищами праць з астрономії, медицині, міфології, правознавства. Тайський народ перейняв один з релігійних течій буддизму – хинаяна. Процвітали скульптура, архітектура, прикладне народне образотворче мистецтво.

Король Рама Камхенг (1275-1318) зумів сколотити альянс з іншими тайськими королівствами Пайал і Чіангсен, які хотіли визнавати верховну владу монгольського імператора Хубілая. Сукхотаї веде успішні завойовницькі війни, приєднавши держави монов: Халіпунджайя і Двараваті, Південну Бірму, територію сучасного Лаосу, Малайського півострова. Це королівство також кинуло виклик могутніми в торговому, військовому, економічному відношеннях бірманського королівства Паган і індонезійської імперії Шріваджайя, зумівши відвоювати у них частину територій.

Однак його спадкоємці не зуміли зберегти накопичений економічний і військовий потенціал королівства Сукхотаї. Кхмери і бірманці завдали нищівних ударів у відповідь по Сукхотаї, яке знову стало другорядним князівством.

Першим засновником королівства Сіам вважається король Рама Тібодо (1350-1369). Він зумів об’єднати розрізнені тайські князівства під своєю владою, ввів єдині закони на основі древніх індійських законів Ману, сформував військово-адміністративний апарат управління, встановив податки, заснував нову столицю королівства – Аюттхая.

Королівство Сіам з моменту свого виникнення вело запеклі тривалі війни зі східним сусідом – королівством Ченла, на півночі з тайським князівством Чіангмай, на північному заході з бірманцями. Сіамською військам вдавалося кілька разів захоплювати і розоряти столицю Ченли – місто Ангкор. У 1431г. король Ченли був захоплений в полон.

Столиця Аюттхая активно забудовували палацами і пагодами, зводили сади і рили канали. Через Аюттхаї жваво йшла зовнішня торгівля з Індією і Китаєм. З 1511г. з моменту захоплення португальської ескадри Альбукерке порту Малакки, Аюттхая перетворилася в найбільший центр міжнародної торгівлі. Дохід тайської скарбниці приносив експорт олова, цінних сортів дерева, слонячих шкур, смол.

Посилання на основну публікацію