Ступені інтеграції в Західній Європі

Західноєвропейська інтеграція пройшла кілька етапів.

• У 1947 р між 23 країнами розвиненої зони світу було укладено Генеральну угоду про тарифи і торгівлю (ГАТТ). Його учасники зобов’язалися сприяти розвитку зовнішньої торгівлі за рахунок взаємного зниження податків на імпортну продукцію, виключення митних воєн. Згодом рамки ГАТТ розширилися, до неї увійшли багато країн Азії, Африки та Латинської Америки, вона була перетворена у Світову організацію торгівлі (СОТ).

• У 1948 р була створена Організація європейського економічного співробітництва (ОЄЕС). Спочатку її функції полягали у розподілі допомоги, наданої Європі згідно з планом Маршалла для післявоєнного відновлення економіки. Потім вона стала форумом для багатосторонніх економічних консультацій, обміну економічною інформацією. У 1960 р ОЄЕС була перейменована в ОЕСР (Організації економічного співробітництва та розвитку), до її діяльності підключилася Японія.

• Першою власне західноєвропейської структурою, покликаною сприяти узгодженню політики в економічній, соціальній, культурній, науковій, правовій та адміністративній сферах, стала Рада Європи. Він був створений в 1949 р, його засновниками були Бельгія, Данія, Франція, Ірландія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Швеція, Великобританія.

• З утворенням ФРН в 1949 р в якості альтернативи відродженню франко-німецького суперництва міністр закордонних справ Франції Р. Шуман висунув ідею об’єднання економічних потенціалів Німеччини та Франції. У розвиток цього плану в 1951 р ФРН, Францією, Італією, Бельгією, Голландією та Люксембургом було засновано Європейське об’єднання вугілля і сталі (ЄОВС). Воно передбачало створення спільного ринку вугільної та металургійної промисловості, скасування взаємних мит, проведення єдиної митної політики щодо продукції країн, що не входять в ЄОВС. Головний адміністратор ЄОВС отримував право приймати рішення, які мають силу закону на території країн-учасниць.

• У 1957 р учасниками ЄОВС були підписані два документи, що мали величезне значення для розвитку європейської єдності: Римський договір про створення Європейського економічного співтовариства (ЄЕС) та Європейського співтовариства з атомної енергії (Євратом). Почав складатися загальний ринок всіх видів продукції, приймався принцип вільного переміщення товарів, капіталів, послуг і робочої сили. Намічалося прийняття єдиних стандартів податкової, соціальної політики, уніфікації законодавчої бази. Вперше були сформовані наднаціональні органи: Європейська рада як законодавчий орган, Комісія європейських співтовариств як виконавчий орган, Особливий суд. При вирішенні питань, що відносяться до інтеграції, вони мали право приймати рішення прямої дії, які набирають чинності без затвердження національними урядами і парламентами. Реалізація положень Римського договору дозволила зменшити конкуренцію між товаровиробниками країн – учасниць інтеграції, звернувши її на зовнішні ринки. Виробники однотипної продукції мали можливість або об’єднати свої капітали, або погодитися з встановленням квот на обсяги виробництва. При цьому особливі зусилля були спрямовані на подолання конкуренції між фермерами і виноробами Франції, Італії та Німеччини. Поряд з квотами, що обмежують виробництво, за рахунок загального бюджету ЄЕС були встановлені високі закупівельні ціни на аграрну продукцію.

Альтернативну модель інтеграції намагалися створити країни Північної Європи, в 1960 р заснували Європейську асоціацію вільної торгівлі (ЄАВТ). Її членами стали Великобританія, Австрія, Данія, Ірландія, Норвегія, Швеція, Швейцарія, Португалія. Метою ЄАВТ було поступове зниження митних зборів тільки на промислову продукцію. Створення наднаціональних органів і зближення законодавств не припускав. Ця модель, що забезпечує більш низький рівень інтеграції, ніж ЄЕС, виявилася менш життєздатною. У 1973 р Великобританія, Ірландія і Данія вступив у ЄЕС. Країни, що залишилися в ЄАВТ в 1977 р, підписали угоду про створення зони вільної торгівлі з державами ЄЕС, у 1991 р – про єдиний європейському економічному просторі.

Посилання на основну публікацію