Стародавня олігархічна Спарта

Древнє держава Спарта носило ще одну назву – Лакедемон – і знаходилася на території Греції, на півдні острова Пелопоннес. Спарта вважається зразком древнього, аристократичної держави. Це випливає з того, що виникнення цієї держави в VIII-VII століттях до н.е. грунтується на загальних закономірностях розкладу первісного ладу.

З часом Спарта стала найсильнішою військовою державою, так як мета життя спартанців полягала у військовому перевазі, про що свідчить їх дисциплінований спосіб життя.

У Спарті не приділяли особливої уваги розвитку мистецтва і філософії, на відміну від навчання дітей у Стародавній Греції, навіть у вихованні дівчаток ключовим моментом була гімнастика, яка розвивала їх фізично і сприяла народженню сильних хлопчиків, майбутніх воїнів.

Особливу увагу історики приділяють системі виховання дітей у Спарті, бо вона являє собою приклад високоуровневой дисципліни. Спартанських хлопчиків вже в сім років відправляли в спеціальну казарму, де вони щодня навчалися витримці, терпіли обмеження в їжі та одязі і готувалися до тягостей битв і війни.

Чому Спарта називається олігархічної?
Чому це держава часто називають олігархічним? Насамперед, це обумовлено тим, що саме державне пристрій забороняв розвиватися приватної власності з метою придушення й утримання підневільного населення – ілотів.

А організація політичної влади повністю відповідала періоду розпаду первісного ладу. Спочатку влада належала двом вождям, раді старійшин і народним зборам.

У IV столітті до н.е. склалося інше політичний устрій держави – «Лікургом лад», назва якого обумовлена легендою про спартанців Ликурге, які ввів нові закони для Спарти.

Влада Аристократії: ієрархія станів
Влада належала двом царям, за якими закріплювалося верховне військове командування, раді старійшин, до якого входило 28 довічних членів, обраних зборами всіх повноправних і боєздатних спартіатов.

Рада старійшин називався Герус, а народні збори – апеллой, царів також відносили до раді старійшин. Існували виборні посади ефорів, які були виконавцями судової влади в Спарті. Вибирали 5 ефорів, двоє їхніх яких супроводжували царя в поході.

Аристократію цієї держави представляли гомеі, які були повноправними громадянами і Парфенов, які були нащадками дітей незаміжніх спартанок і вважалися громадянами другого сорту після аристократів.

Народ представляли гипомейонов, позбавлені цивільних прав внаслідок бідності або фізичної неповноцінності, мофакі, які були дітьми не-Гомі і отримали повноцінне спартанське виховання, періеки – вільні НЕ-громадяни, і неодамоди – колишні ілоти, які змогли отримати неповне громадянство.

Саме «Лікургом лад» зробив з Спарти сильне військове держава, якій належало переважання у всій Стародавній Греції до греко-перських воєн. Коли в 499 році до н.е. почалися греко-перські війни, держава Спарта прославилося Фермопільській битвою, яке включає в себе знаменитий подвиг трьохсот спартанців.

А у Малій Пелопоннеської війні в 445 році до н.е. відбувся розділ влади і сфер впливу між Спартою і Афіною і був підписаний мирний договір на 30 років.

Посилання на основну публікацію