СРСР

Основні принципи утворення СРСР сформульовані на 2 з’їзді РСДРП в 1903 р Держава СРСР було створено майже на 2 десятиліття пізніше – в 1922-м, 30-го грудня. На З’їзді рад були підписані Союзний Договір і Декларація про створення. До складу нової держави увійшли: РРФСР, Білоруська та Українська соціалістичні республіки, Закавказька федерація. На той момент в РРФСР, яка займала більше 90% площі країни проживало близько 70% всього населення Союзу. До початку 60-х до складу СРСР крім РРФСР, Білорусії і України входили: Вірменія, Грузія, Азербайджан, Узбекистан, Таджикистан, Молдова, Киргизія, Литва, Латвія, Естонія, Казахстан.

Національна політика СРСР в перше десятиліття існування країни представляла собою пролетарський інтернаціоналізм. Але, досить скоро вона втратила сенс, адже надії на світову революцію так і не виправдалися. Це підтвердили повстання в Китаї, Угорщині, Німеччині, Естонії. Разом зі зростанням агресії з боку Німеччини (в якій до влади прийшов Гітлер) це призвело до необхідності згуртування народу. Як і слід було очікувати, основою Союзу стала РРФСР. З цієї причини вже в 30-х роках почалася русифікація системи освіти.

Зростання загрози з боку Німеччини призвів до того, що основний упор робився на розвиток науки, оборонної та важкої промисловості. У воєнні роки на військові рейки була поставлена ​​вся існуюча промисловість СРСР.

До 1945 р економіка СРСР перебувала у важкому стані, а безліч великих міст представляли собою руїни. Проте, темпи відновлення країни вразили весь світ. Країна відновлювалася в рекордно короткі терміни, навіть не дивлячись на відмову США в кредитуванні. Збройні сили СРСР стали одними з найпотужніших у світі. Армія СРСР перетворилася на потужну силу, з якою змушені були рахуватися всі світові держави.

Однак внутрішня політика СРСР не принесла громадянам країни довгоочікуваної стабільності. 50-ті ознаменувалися масовими репресіями. Тільки після смерті Сталіна ситуація в країні покращилася.

У 70-х роках Брежнєв оголосив про формування нової, особливої ​​спільності людей – радянського народу і повне вирішення національного питання. При цьому метою радянських людей стало побудова комунізму, а спільною мовою – російську. Сепаратистські настрої всіляко засуджувалися. У той же час початок 70-х стало періодом формування національних еліт.
Час правління Брежнєва стало періодом бурхливого розвитку таких галузей, як машинобудування, металургія, нафтохімічна галузь та енергетика. Сільське господарство, практично зруйноване в воєнні роки, активно відновлювалася. Тим не менш, до початку 70-х і в соціальному житті і в економіці СРСР відзначається поява застійних тенденцій. Розвивається дисидентський рух. Найбільш відомим його представником сьогодні є Солженіцин і Сахаров.

Активною була зовнішня політика СРСР. Певний прогрес досягнутий, завдяки зусиллям дипломатів, у відносинах з капіталістичними країнами. У 1966 р підписаний договір про економічне співробітництво з Францією. В значній мірі послабився протистояння між СРСР і США. Було укладено договір ОСО-1, про обмеження стратегічних ядерних озброєнь. Проведення наради НБСЄ в 1975 р зіграло серйозну роль в зменшенні міжнародної напруженості. СРСР прагнув надавати підтримку країнам, що розвиваються. Так, одним з найважливіших партнерів стала Індія. У той же час, введення військ в Афганістан негативно позначився на міжнародних відносинах.

Для СРСР 80-е стали епохою радикальних змін. Неминучий економічна криза, спровокована гонкою озброєнь, серйозні проблеми в суспільному виробництві і соціальній сфері привели до початку процесів, відомих сьогодні як перебудова в СРСР. Новий курс на гласність і демократизацію життя суспільства був оголошений Михайлом Горбачовим. Однак запобігти розпаду країни перебудова не змогла. Сучасні історики називають безліч причин, що призвели до найбільшої в 20-м столітті геополітичну катастрофу. Найважливішими є такі причини розпаду СРСР:

Багато в чому розвал СРСР був спровокований знищенням комуністичної філософії. Спочатку від неї відмовилася правляча еліта, а за тим і решта населення СРСР.
Ідеологічний провал, так само, зіграв чималу роль. Радянські люди в переважній більшості представляли собі життя за кордоном повністю вільною і позбавленою недоліків. Але безкоштовна медицина, освіта, забезпечення житлом та соціальні гарантії населенням СРСР сприймалися як належне.
Серйозний перекіс у розвитку промисловості. Виробництво товарів народного споживання було недостатнім. Основна увага приділялася енергетиці, важкої промисловості та оборонної галузі.
Ціни в СРСР були досить невисокими «замороженими». Однак багато товарів з’являлися на прилавках магазинів вкрай рідко. Часто дефіцит товарів створювався штучно.
Система прагнула до максимального контролю над людиною.
Заборона релігій і різке падіння цін на нафту багато фахівців так само, називають причиною, що зробила вплив на розпад Радянського Союзу.
Республіки СРСР Литва, Латвія і Естонія першими вийшли зі складу країни. Росія після розпаду СРСР стала спадкоємицею загиблої імперії. Для неї 90-ті роки стали одними з найбільш складних. Багато галузей промисловості були зруйновані в результаті виробничої кризи. Протиріччя між законодавчою і виконавчою владою призвели до політичної кризи. Населення країни зазнало важкий духовну кризу, втративши звичну життєву ідеологію. Ситуація ускладнилася ще й тим, що доходи понад 80% населення виявилися значно нижчими за прожитковий мінімум.

Посилання на основну публікацію