Спроби об’єднання Русі

Роздробленість Русі в період вторгнення монголів призвела до занепаду могутності слов’ян на території Східної Європи. Однак саме загроза з боку кочових племен допомогла створити нові потужні централізовані освіти на території колишньої Київської Русі.

На початку XIII століття князь Всеволод Юрійович керував Володимиро-Суздальським князівством. Всеволод завоював настільки могутній авторитет, що йому підпорядковувалася переважна частина раніше розрізнених князів.

Однак дійсно результативні спроби об’єднання відбулися з приходом на престол Галича Романа Мстиславовича. Він заснував сильну династію, яка почала правити Галицько-Волинським князівством.

У період правління Данила Галицького воно досягло свого найбільшого розквіту. Данило Галицький був названий королем самим Папою Римським. Він протягом на 40 років намагався зберегти незалежність своєї держави, ведучи війну з Золотою Ордою і з сусідами на Заході.

Ознаки роздробленості Київської Русі

Історики сходяться на думці, що в разі роз’єднаності Русі, для неї були характерні такі ознаки і причини роздроблення давньоруської держави:

  • втрата чільну роль Києва і київського князя (через втрату престижу столиці князівства перейшли під самоврядування);
  • роздробленість була юридично закріплена в 1097 році на з’їзді князів;
  • відсутність обороноздатної армії, що сильно підірвало військову могутність і зробило країну вразливою до зовнішніх загроз;
  • особисті протиріччя між більшістю князів.

Феодальна роздробленість на Русі: коротко висновки

У даній статті ми обговорили таку тему, як: «Феодальна роздробленість на Русі», а тепер прийшов час підвести підсумки. Ми дізналися, що роздробленість – це природний процес розвитку класичного середньовічного держави.

Процес мав не тільки негативні, а й позитивні ефекти, які зміцнили економічний устрій князівств. Він привів до стрімкого розвитку міст. Раніше розвивався тільки Київ, а решта були лише пасивними містами. І все ж один єдиний недолік такої розрізненості призвів до руйнування Русі. Країна втратила свою оборонну здатність. Чи не ім’я загального командування, війська окремих князів були знищені єдиним військом монголів.

До роз’єднаності привів цілий ряд причин і факторів, включаючи політичні, військові, економічні та соціальні. Серед ключових були наявність залежних станів, відсутність зовнішньої загрози, незалежність в економічному і політичному планах деяких князівств. Не меншу роль зіграло особисте бажання князів виділиться серед інших – вони зміцнили свої території настільки, що більшість з них могли існувати незалежно один від одного.

Офіційною датою початку періоду розрізненості вважається 1091 рік, коли стався Любецький з’їзд князів. На ньому офіційно оформилася подібна система існування Київської Русі. Початок же цього процесу послужила смерть і заповіт Ярослава Мудрого, який не залишив єдиного спадкоємця, а роздав землі трьом свої синам.

Посилання на основну публікацію