Союз Литви і Польщі, Грюнвальдська битва

На роль об’єднувача руських земель, як ми пам’ятаємо, претендувало також Велике князівство Литовське. Але всі спроби Литви підпорядкувати собі Північно-Східну Русь зустрічали відсіч з боку Москви.

У другій половині XIV століття підсилилася небезпека з боку Тевтонського ордену. Причому Орден погрожував не тільки Литві, але й Польщі. Частина литовської знаті вирішила об’єднатися з католицькою Польщею, щоб спільними зусиллями вести боротьбу проти Ордена. У 1385 році була укладена унія Литви з Польщею. Князь Ягайло прийняв католицтво і, одружившись на спадкоємиці польського престолу, став одночасно королем польським і великим князем литовським. Він оголосив католицтво державною релігією Великого князівства Литовського.

Переваги, які отримали в Литві поляки-католики, викликали невдоволення у російської православної частини князівства. Боротьбу за незалежність Литви очолив двоюрідний брат Ягайла князь Вітовт. Щоб заручитися підтримкою Московського князівства, він видав заміж свою дочку Софію за Василя I. У 1392 році він домігся незалежності Литовського князівства і став його великим князем. Ягай- ло залишив за собою польську корону.

Ягайло Ольгердович. Вітовт Кейстутович

Вітовт продовжив політику розширення своїх володінь за рахунок руських земель. Більш того, в 1397 році він прихистив у Києві хана Тохтамиша, вигнаного Тимуром. Вітовт уклав з ним союзний договір, який включав в себе два взаємних зобов’язання: за допомогою військової сили посадити Тохтамиша в Сараї, а Вітовта в Москві. Але похід Вітовта в Золоту Орду закінчився невдачею.

У 1404 році Вітовт приєднав до Литовського князівства Смоленськ. У 1406 року Литва почала війну проти Пскова.

У цей час Тевтонський орден захоплював литовські і польські землі. Для відсічі ворогу об’єдналися полки, надіслані з багатьох, у тому числі і росіян, земель. 15 липня 1410 біля селища Грюнвальд відбулася вирішальна битва. З двох сторін у битві взяло участь близько 60 000 чоловік. У запеклому бою військо Ордену було розгромлено. Вирішальну роль у результаті битви зіграла стійкість трьох російських смоленських полків. Загинув магістр Ордена та інші вищі воєначальники, багато лицарі були захоплені в полон.

Ця перемога зупинила просування німецьких лицарів на територію слов’янських держав. Литві та Польщі була повернута частина захоплених у них земель. Після перемоги над Тевтонським орденом між Литвою і Польщею було підписано нову угоду: в обмін на політичну самостійність Литва оголосила католицтво своєї державною релігією. У князівство хлинули польські католицькі священики, католики отримали значні переваги. Православне населення зіткнулося з релігійним і національним гнітом.

Після смерті Вітовта (1430) ще більше посилилася залежність Литви від Польщі. Частина давньоруських земель увійшла до складу Польського королівства.

Посилання на основну публікацію