Соціальні рухи у 18 столітті: витоки, сутність, наслідки

Питання 01. Які народні виступи, що мали місце у XVIII ст., Були найбільш великими? Чим пояснюється їх розмах?

Відповідь. Виступи Кіндрата Булавіна в 1707-1709 роках і Омеляна Пугачова в 1773-1775 роках були в радянський час визнані селянськими війнами. Розмах цих виступів пояснюється посиленням кріпосницького і податкового гніту, нестерпними умовами праці на державних заводах, ще більшим утиском козацтва.

Питання 02. Кого з керівників повсталих ви знаєте? Напишіть про одного з них міні-твір.

Відповідь. Кіндрат Булавін ні вискочкою в середовищі донського козацтва. Наприклад, під час Азовського походу 1696 обирався похідним отаманом. У 1707 році козакам заборонили видобувати сіль, поставили гарнізон на місці видобутку (в рамках державної монополії на продаж солі, яка дозволяла ввести відповідний непрямий податок). На довершення до цього уряд зажадав видати всіх втікачів. Обидва ці вимоги категорично суперечили «козацьку старовину» – сіль була основним доходом самостійного війська Донського, а збіглі – основним поповненням козачому війську. Як і у випадку зі Степаном Разіним, козаки, яких обурила політика уряду, повстали на чолі зі своїм колишнім лідером. На цьому схожість з Разіним закінчується. Козаки Булавіна створили структури адміністративного та військового управління, військо, яке успішно діяло не тільки в поле, але також при облозі та оборони фортець. Після низки поразок і перемог повстання поширилося на Україну, пониззя Дону і навіть частково Волги. Головною цитаделлю став Черкасск. Фактично тут існувала повноцінна козацьке держава. Отаману було з кого брати приклад. Він народився в Східній Україні (на території сучасної Луганської області). Українські козаки задовго до цього мали власні практично державні інститути. Саме на них спирався Богдан Хмельницький, успішно повсталий проти Речі Посполитої і майже створив незалежну державу (кінцевим підсумком стало приєднання Лівобережної України до Росії). Кіндрат Булавін міг стати новим Богданом Хмельницьким (тільки діяли проти Росії), але був убитий змовниками з числа самих козаків. Після його смерті повстанці не змогли висунути єдиного лідера. У цьому виявилося відміну від повстання Б. Хмельницького, яким керував давно сформувався орган. Розрізнені загони козаків були відносно швидко розбиті урядовими військами.

Питання 03. Які рішення властей викликали народні повстання в першій чверті XVIII ст.?

Відповідь. За Петра I найбільшу ненависть широких верств населення викликали постійно збільшувалися податки і рекрутські набори.

Питання 05. Що нового з’явилося у народних повстаннях при Катерині II? З чим це було пов’язано?

Відповідь. При Катерині II прагнули остаточно впорядкувати положення всіх станів, контроль над ними бюрократичного апарату. Це обернулося особливо сильним утиском козацтва. Знамениту Запорізьку січ, наприклад, взагалі ліквідували з використанням артилерії. Козакам на кордонах зі степовими народами дозволяли існувати, але їх вольності не залишалися колишніми.

Питання 06. Які заходи щодо повсталих робили влади?

Відповідь. Будь збройні виступи каралися знищенням повсталих. Керівників стратили публічно науки іншим. Однак нарівні з каральними заходами робилися і реформи в уникнення аналогічних випадків у подальшому. Не завжди реформи були пов’язані з поліпшенням становищем населення. Наприклад, після повстання Омеляна Пугачова сама назва річки Яїк (з якої почався бунт) було змінено.

Посилання на основну публікацію