Соціальні наслідки промислового перевороту

Промисловий переворот, який став можливий завдяки розвитку капіталізму в суспільстві, в свою чергу, зробив істотний вплив на суспільні відносини.
Важливою рисою економіки Заходу в XIX в. стало переважне розвиток великої промисловості. Основним багатством була земля, як це було в попередні століття, а капітали, вкладені у промисловість або банківська справа.
У середовищі селянства виділявся шар заможних людей, які організовували господарство по-капіталістичному, і розоряти біднота. Ремісники, що складали перш основну масу виробників товарів, не витримували конкуренції з дешевим і якісним масовим виробництвом. Більшість з них розорялися і вливалося в ряди найманих працівників. Землевласники (поміщики) поступово втрачали своє привілейоване становище. При цьому вони продовжували робити істотний вплив на політику і економіку європейських країн.
Основними групами суспільства в другій половині XIX ст. стають капіталісти і наймані робітники. Буржуазія при цьому характеризувалася неоднорідністю. Частина її представників була пов’язана з фінансовим капіталом, інша вкладала гроші у промисловість, третя – в торгівлю. Деякі жили тільки на відсотки від вкладеного капіталу, перетворюючись на рантьє.
Єдиним джерелом доходів робітників був найману працю. Вони не мали засобів виробництва. Але і робітничий клас був неоднорідним. Кваліфіковані й освічені працівники складали непогано заробляв шар «робочої аристократії». Але таких було небагато. Більшість же не мали достатньої кваліфікації. Рівень їхнього життя був низьким. Робочі піддавалися жорстокій експлуатації з боку підприємців. У більшості країн Європи на початку епохи промислового перевороту не було якесь законодавче обмеження свавілля господаря. Робочий в будь-який момент міг бути оштрафований або звільнений. Особливо страждали жінки і діти, праця яких використовувалася на брудній і важкій роботі. Деякі робітники, що мали невеликі ділянки землі в селі, поривали зі своїми колишніми заняттями. Наймаючись на фабрику, щоб отримати додатковий заробіток, вони ставали сезонними робітниками.
Промисловий переворот породив і абсолютно новий суспільний прошарок, який отримав назву середнього класу. Для роботи в нових умовах були потрібні знаючі й освічені люди, здатні поводитися з технікою (інженери, агрономи, кваліфіковані робітники). До того ж виявилося, що в індустріальному суспільстві знання можуть приносити відчутний прибуток. Тому різко зросли витрати на освіту, збільшилася кількість вчителів шкіл і викладачів вузів. Багато з цих людей жили за рахунок продажу своєї кваліфікованої робочої сили.

Велике промислове підприємство – складний організм. Для управління ім потрібні знання і організаційний талант. Це було тим більше важливо, оскільки часто капіталісти (це стосувалося насамперед акціонерних товариств) були безпосередніми керівниками виробництва. Були потрібні люди, розбиралися в роботі підприємства – управлінці, економісти.
Інші представники середнього класу – художники, артисти, архітектори – змогли розкрити свої творчі здібності завдяки фінансовій підтримці капіталістів – цінителів прекрасного.
Поряд з великим виробництвом в індустріальну епоху існувала маса невеликих підприємств (особливо у сфері обслуговування). Їх господарі, як правило, працювали самі, наймаючи на допомогу кількох працівників. Представники цих соціальних груп мали порівняно високий рівень доходів, що позначалося на їх спосіб життя.
В індустріальному суспільстві, на відміну від традиційного аграрного, значна частина працівників була зайнята в промисловості, торгівлі, сфері послуг та освіті. Збільшилася продуктивність сільського господарства, що дозволило забезпечувати увеличившееся міське населення продуктами харчування, а легку промисловість – сировиною. Різко розширився асортимент різних виробів, щороку на ринок «викидалися» нові товари. В індустріальну епоху панівним стало великомасштабне виробництво, і більшість населення сконцентрувалося в містах. Значно прискорився процес урбанізації.
Різко зросло значення освіти, яке стало доступним і загальним. Система комунікацій охопила не тільки окремі країни, а й увесь світ. Характерною рисою індустріального суспільства з’явилося вплив засобів масової інформації на суспільно-політичне життя, науково-технічний прогрес і спосіб життя людей.
Зростала роль правових відносин у суспільстві. Розвиток капіталізму вимагало юридичного обслуговування інтересів підприємств і приватних осіб. Це сприяло утвердженню принципів «правової держави».

Посилання на основну публікацію