Соціальна структура суспільства Європи 15 – 16 ст.

Кордоном двох епох – Середньовіччя та Нового часу для Європи стали кінець XV – початок XVI ст. Соціально-економічної платформою Нового часу стало зародження і розвиток капіталістичної формації. Основною передумовою появи капіталістичних форм виробництва був розвиток виробничих сил, вдосконалення знарядь праці. До початку XVI століття в ряді галузей ремісничого виробництва відбулися значні зміни. У промисловості в якості рушійної енергетичної сили все частіше застосовувалося водяне колесо. Причому, якщо примітивне водяне колесо ніжнебойного дії, що приводиться в рух плином хвилі, застосовувалося на млинах ще з часів античності, то тепер широкого поширення набуло верхнебойное колесо, що обертається енергією падаючої води, що помітно збільшило його потужність. Це колесо можна було встановлювати не тільки в річках, а й у відвідних каналах, застосовувати в різних галузях промисловості – паперовому, гірничорудному та металургійному виробництві, сукноделии.
Особливий прогрес намітився в справі виробництва тканин сукноделии. Почалася вироблення тонких вовняних тканин, пофарбованих у різні кольори. Було вдосконалено прядіння: від ручної прядки текстильники в XV в. перейшли до самопрялка, що виконувала відразу дві операції – скручування і намотування нитки, що у багато разів збільшило продуктивність праці прядильниць. Відбулися помітні зрушення і в ткацтві: колишній вертикальний верстат був замінений більш досконалим горизонтальним ткацьким верстатом.
Виробництво шовкових і бавовняних тканин набуло широкого поширення в ряді європейських країн. При цьому застосовувалися нові барвники, був вдосконалений сам процес фарбування тканин. У зв’язку із збільшеною потребою в чорних металах для виробництва знарядь праці та зброї значно зросло виробництво чавуну, заліза і сталі. І так як поклади руди на поверхні були вичерпані, в XV в. набув поширення підземний спосіб видобутку допомогою шахт зі штреками і штольнями.
Для виплавки металу почалося будівництво високих і містких доменних печей. Одержуваний чавун частково використовувався для відливання гармат, ядер, інших суцільнолитих виробів, але у все більших кількостях він йшов на виробництво сталі. При куванні металу почали використовувати важкий механічний молот, в холодній обробці стали застосовувати примітивні токарні, свердлильні, прокатні та інші верстати.
З винаходом друкарства почала розвиватися нова галузь виробництва – друкарську справу.
Важливе значення мало вдосконалення навичок та технічної кваліфікації працівників. Зростання поділу праці у виробництві у зв’язку з ускладненням його технологічних процесів та організації сприяв поглибленню спеціалізації, виділенню нових професій, вдосконалення робочих інструментів, загального підвищення продуктивності праці. В цей же час значні успіхи були досягнуті в суднобудуванні і мореплавстві. Збільшилися розміри суден, покращилася їх оснащення. В результаті різко зросли морські перевезення й розширилася світова торгівля, в тому числі і товарами масового споживання. Виділилися нові великі торгові центри, вплив яких поширювалася на великі території. Такими центрами в Англії став Лондон, в Нідерландах – Антверпен і Амстердам, у Франції – Париж і Ліон. Ці ж міста, природно, стали і найбільшими банківськими центрами Європи. Завдяки розвитку торгівлі встановлювалися міцні економічні зв’язки між різними регіонами Європи. Виникали товарні біржі, що представляють собою великі склади готової продукції. На них укладалися угоди на великі партії товарів. Економічний розвиток Західної Європи багато в чому визначалося розвитком торгівлі, т. К. Саме торговий капітал в першу чергу вкладався в промисловість. Таким чином, натуральне господарство поступово поступалося місце товарного. Все більшу роль в житті європейського суспільства стали грати гроші. Тепер навіть не знатний, але володіє засобами людина, користувався великим впливом, ніж збіднілий представник знаті. Замість землі, володіння якої в Середні століття давало багатство і влада, з’являється інший стимул – гроші. У той же час європейська економіка відчуває гостру потребу в еквіваленті грошей – благородних металах. Цим в якійсь мірі і пояснюються багато морські подорожі європейців в далекі країни. Розвиток промисловості і збільшення попиту на сільськогосподарські продукти сприяли зростанню сільськогосподарського виробництва. Однак таких значних зрушень у підвищенні продуктивності сільського праці, як у промисловості, не було. Цьому заважала збереглася всюди феодальна залежність селян.
Однак і тут спостерігався прогрес. Збільшувалися площі культивованих земель за рахунок меліорації, поліпшувалася агротехніка. У деяких країнах, в першу чергу в Нідерландах, практикувався стійловий відгодівлю худоби, поліпшувалася його породистість. Розширювалися виноградарство, садівництво та городництво, особливо в передмістях. Намітилася галузева спеціалізація сільського виробництва. Таким чином, розширення товарного виробництва як у місті, так і в селі створювало передумови для заміни дрібного індивідуального виробництва великим капіталістичним.
Поступово відмирало настільки характерне для Середньовіччя станове пристрій суспільства. Духовенство, перший стан, втрачало свою єдність. Зростання багатств церкви, боротьба між папством і світською владою розкололи його. Збільшилася прірва між князями церкви – кардиналами і єпископами. Там же, де королі взяли верх в боротьбі з татами, духовенство виявилося у владі у світського суспільства.
Поступово втрачало свої політичні та економічні позиції і другий стан, феодали. З утворенням централізованих держав пішла в минуле система васалітету. Для багатьох феодалів служба у короля стала чи не єдиним джерелом гідного існування. Поява на полях битв вогнепальної зброї різко знизило значення лицарів, так як піхотинці-мушкетери здобували переконливі перемоги над закутий у важкі лати кіннотою.
Поступово змінювалося і становище селян. У багатьох країнах Західної Європи до XV століття вони отримали особисту свободу. Втрачала своє колишнє значення громада.
Накопичення багатств у містах, посилення економічних позицій купців, підприємців і ремісників визначили і зростання їх політичного впливу. При цьому колишня спільність інтересів городян йшла в минуле. Соціальне розмежування, що стало наслідком розвитку товарно-грошових відносин призводило до виникнення гострих суперечностей між найбіднішими городянами і міською верхівкою. Саме господарі банків і підприємств склали з часом новий впливовий суспільний лад – Буржуазію. Але поряд з буржуазією з’явилися і люмпени, позбавлені будь-яких засобів до існування: міські бідняки, селяни, котрі позбулися землі і т. Д.

Посилання на основну публікацію