Система опіки

Заступництво, яке стало надаватися державою торгівлю (головним чином у Франції в XVII в. При міністрі Кольбера), відбилося і на обробній промисловості. У середні століття вона була в руках дрібних підприємців (майстрів), що з’єднувалися в цехи. Майстри звичайно працювали для місцевого ринку, а не для вивозу. При турботі про заготовлянні товарів для вивізного торгівлі потрібно було розширити виробництво, і уряду стали про це теж багато піклуватися, покровітельствуя влаштуванню великих мануфактур грошовими субсидіями, безпроцентними позиками, різного роду привілеями та усуненням суперництва з боку іноземних товарів. Найвизначнішими представниками меркантилізму були в середині XVII ст. Кромвель в Англії та Кольбер у Франції. Його ім’ям була навіть названа і сама система (кольбертізм).

Держава нового часу прагнув підпорядкувати собі не одну промисловість і торгівлю, але і всі інші сторони суспільного життя. У XVII і XVIII ст. система урядової опіки досягла найбільшого розвитку. У Німеччині навіть з’явилося особливе позначення цієї системи словом «поліцейську державу» (Polizeistaat).

Посилання на основну публікацію