Сільське господарство

Провідним за питомою вагою в економіці країни залишався аграрний сектор, де було зайнято 80% населення. Розпочатий у 90-ті рр. XIX в. зростання цін на хліб на світовому ринку стимулював експорт зерна: з 1861 по 1900 р він збільшився в 5,5 рази. На частку Росії припадало 25% світового експорту пшениці. В середньому в рік експортувалося 20% хліба (головний конкурент – США – 8%). Надлишків зерна в країні не було. У народі гірко жартували: «Самі недоїдаючи, але вивеземо».

Траплялися голодні роки. У 1873-1874 рр. голод обрушився на губернії Середнього Поволжя («самарський голод»). Масштаби всеросійського лиха прийняв голод, що почався восени 1879 і різко посилився в 1880-1881 рр. У пресі повідомлялося, що селяни харчувалися в ці тяжкі роки «наполовину лободою, половою, висівками». Були зафіксовані випадки голодної смерті. Але ще більш широкий розмах прийняв голод, що вибухнула в 1891 – 1892 рр. Він вразив 29 губерній, в яких голодувало 35 млн чоловік. Голодною смертю тоді померли 600 тис. Чоловік. У зборі коштів для голодуючих брали участь Л.Н. Толстой, А.П. Чехов, В.Г. Короленка та багато видних діячів російської культури. Було зібрано понад 151 млн рублів.

Посилання на основну публікацію