Рух Опору в Європі

Терористичний режим, встановлений на окупованих територіях, викликав спротив населення. У містах створювалися підпільні групи супротивників фашизму. Вони організовували саботаж, диверсії на військових заводах, розправлялися з колабораціоністами. У лісах і горах Греції, Югославії, Словаччини, Польщі, Франції, Бельгії, Норвегії діяли партизанські загони. У боротьбі, що отримала назву рух Опору, брали участь люди різних політичних переконань, яких об’єднувало прагнення бачити свою батьківщину незалежною.

У відповідь окупанти ввели систему заручництва, коли у відповідь на будь ворожі акти піддавалися страті десятки найбільш шанованих або довільно схоплених на вулиці місцевих жителів. У Лондоні, куди вдалося евакуюватися багатьом членам урядів захоплених фашистами країн, були сформовані уряду у вигнанні. Вони налагоджували зв’язки з підпіллям своїх держав. Найбільш масштабний характер прийняла діяльність організації «Вільна Франція» на чолі з генералом Ш. де Голлем.

Посилання на основну публікацію