Розширення і розвиток Київської Русі

Після смерті варяга – правителя Олега на території Русі почалися конфлікти. Древлянські племена навіть встигли від’єднатися. Але новий князь Ігор почав своє правління з їх повернення до складу Київської Русі. Ігор правил з 912 по 945 рр. За ці роки він завершив розпочате ще Олегом включення до складу Русі уличів і тиверців і обклав їх даниною. Успішно відбив набіги печенігів, яких активно підтримували греки, які не хотіли більше дотримуватися укладений за Олега договір 911 р. Тому в 941 році Ігор здійснив похід на Візантію. Похід не була вдалим. Візантійці зуміли відігнати дружину Ігоря використавши знаменитий грецький вогонь (запальну суміш в бочках), який справив на русів величезне враження. Не бажаючи миритися з поразкою Ігор став відразу ж готуватися до наступного походу. І в 943 році Ігор, з великим військом рушив до Царгорода. Візантійський імператор поспішив укласти мир. Так, в 944 році був укладений новий договір між Київською Руссю і Візантією, правда, він був менш вигідний, ніж договір 911 року. У 945 році життя Ігоря закінчилася на землі древлян, що збунтувалися через довільне збору данини. Інцидент стався через те, що Ігор, вже зібрав данину з древлян, але підбурюваний дружиною, вважав, що данини зібрано мало. Повернувшись до древлян з невеликою частиною дружини, Ігор розгнівав древлян своїм бажанням і був жорстоко страчений.

Княгиня Ольга (роки правління 945-964) помстилася древлянам за смерть чоловіка, зруйнувавши їх міста, в тому числі центр Іскоростепь і обклавши їх тяжкої даниною. Після цього вперше в нашій історії Ольга провела податкову реформу, скасувавши колишній порядок полюддя. Тепер данину збиралася один раз на рік в листопаді (після збору врожаю). Княгиня затвердила «уроки» – точні розміри платежів, які повинні були заплатити міста і села державі за свій захист. Уроки збиралися в спеціально створених адміністративних центрах, які називалися «цвинтарі». Це було і заходом безпеки князів, яким більше не доводилося «забиратися» глибоко за збиранням данини. Так, почала складатися система намісництва, при якій на чолі міста або села стояло довірена особа князя. У роки правління Ольги не було приєднано нових земель до Русі. У 955 році вона прийняла нову віру – християнство. Хрещення Ольги відбулося в Константинополі, але це не спричинило введення християнства на Русі і навіть її син Святослав залишався язичником. В останні роки свого життя княгиня відійшла від державних справ і зайнялася пропагандою християнства. На Русі з’явилися перші церкви.

Наступний князь Святослав, син Ольги та Ігоря, за роки правління з 964 по 972 рр. здійснив ряд переможних походів. Найголовнішим був розгром Хазарського ханства в результаті походу 964-965 рр. Святославу вдалося те, що не зуміли зробити його попередники, він підпорядкував східнослов’янське княжіння в’ятичів, раніше платило данину хозарам. Після розгрому Хозарського каганату Святослав повів дружину в бік кримських володінь Візантії. Стурбований цим візантійський імператор Никифор поспішив відправити посла Калокіра до Києва. Калокир передав прохання імператора вдарити по Болгарському царству і обіцянку підтримати князя Святослава у війні. Святослав же хотів створити русо – болгарську державу і погодився на пропозицію Калокіра. А останній таємно розраховував в майбутньому повалити Никифора і зайняти його місце. І зробити це за допомогою князя Святослава. У 967 році Святослав вторгся до Болгарії і розбив її. Болгарія стала васалом Русі. Усе узбережжя Чорного моря від Дунаю до Керченської протоки належало Русі. Святослав хотів перенести свою резиденцію в Переяславець – місто на Дунаї, де проходили торгові шляхи на Балкани і в Західну Європу. Але цьому не судилося статися. Греки уклали союз з Болгарією проти Русі. Підкупили печенігів, які напали на Київ. Дізнавшись про осадженні Святослав повернуться до Києва і відігнав печенігів. Тим часом болгари повстали і російським довелося піти з Переяславця. Вторгнення в Болгарію повторилося в 969 році. В результаті Святослав підпорядкував собі східну частину цієї держави. Імператор Візантії Іоанн не збирався терпіти небезпечного ворога біля своїх кордонів. Рішучими заходами він придушив заколоти на сході імперії і перекинув війська на Балкани. Несподівано для російських флот Візантії – знамениті трієри, озброєні страшним «грецьким вогнем», колись знищили тури Ігоря, виявився біля стін Переяславця. Так, почалася російсько-візантійська війна 970-971 рр., Яка принесла великі втрати Святославу, який був змушений відступити з Болгарії. Між Святославом і Іоанном був укладений мирний договір. Святослав назавжди йшов з Болгарії і гарантував недоторканність візантійських володінь у Криму та на Балканах. Але перешкоджав він повертав Русі статус «друга і союзника» і підтверджував всі зобов’язання по виплаті щорічної данини, згідно з колишніми договорами. Навесні 972 р на шляху повернення до Києва, Святослава чекала засідка печенігів, підкуплені візантійським імператором. Святослав і його дружина були вбиті.

Посилання на основну публікацію